Благодійність у часи війни

Повномасштабна війна неабияк вплинула на життя українців і ці зміни важливо простежити для побудови довгострокових планів та проєктів. Нещодавно Zagoriy Foundation разом з дослідницькою агенцією Соціоінформ провів дослідження української благодійності за останні пів року. 

Це дослідження покликано не просто дізнатись про те, як саме люди займаються та сприймають благодійність, але й і для того, аби краще працювати із цим у майбутньому.

«Завдяки актуальним даним ми можемо планувати, куди спрямувати свої зусилля та які зони благодійності варто пояснювати людям краще», – розповідає Люба Раїнчук, координаторка дослідження «Благодійність у часи війни».

Про результати дослідження та його найцікавіші факти – далі. 

Після 24 лютого, коли російські ворожі війська увійшли на територію нашої держави, у більшості українців змінилося все, зокрема і ставлення українців до благодійності. Так, 84 % мешканців України зазначили, що вони помічають зростання і стрімкий розвиток благодійності та її масштабів. 

Це стосується і довіри до благодійних фондів: у 2021 році рівень довіри був на відмітці 2,66 бала з можливих 5, що є доволі посереднім показником. Зараз же цей показник близький до високого і дорівнює 3,77 із 5.

Це й не дивно, бо найбільші благодійні фонди як, наприклад, «Повернись Живим» або Фонд Сергія Притули збирають колосальні кошти на турецькі безпілотники Bayraktar за лічені дні.  

Також, дослідження показує, що залученість українців до благодійності значно зросла і 86 % мешканців України стали благодійниками впродовж останнього року.

Фінансова допомога досі є найпопулярнішим способом зробити добру справу. Середня сума пожертви у 2022 році виросла у 9 разів і з 24 лютого складає 9730 гривень. Інші способи здійснення благодійності – на графіку. 

Як і рік тому, найчастіше респонденти долучалися до благодійності фінансово або допомагали їжею, одягом, ліками тощо. Порівняно із 2021 роком суттєво зросла залученість за всіма можливими способами допомоги: волонтерство й добрі вчинки, оплата гуманітарних потреб, надання житла як притулку, збір пожертв, проведення благодійних заходів.

Також, в Україні у порівнянні з 2021 роком зросла кількість волонтерів – 30 % проти 5 % раніше. 

Через війну змінилася мотивація українців до благодійності. Перші позиції займають співчуття та усвідомлення того, що завтра в біді може опинитись будь-хто з нас. Проте додалися нові чинники, зокрема – почуття патріотизму, прагнення долучитися до розв’язання важливих проблем та усвідомлення обов’язку перед суспільством. 

Як йдеться у дослідженні Zagoriy Foundation, питання благодійності стало актуальним для кожного українця, адже ми не тільки допомагаємо, але й усвідомлюємо важливість та поширення добрих справ починаючи з 24 лютого. 

Зростання рівня благодійної допомоги помітне насамперед завдяки організованій роботі благодійних організацій та волонтерських фондів. Водночас високим є і рівень особистої участі й долучення соціального оточення. Кейси благодійної допомоги доволі часто фігурують у соціальних мережах. Більше половини мешканців України особисто активно включилися в благодійну чи волонтерську роботу. Ще половина зауважують про надання допомоги людям, які їх оточують. 

Здебільшого коли люди долучалися до благодійності, вони дізнавалися про проблему із соціальних мереж та під час спілкування з родичами чи друзями. Трохи рідше черпали інформацію про потребу в допомозі з інтернет-сторінок, мобільних застосунків, завдяки власним спостереженням.

В умовах війни (порівняно з 2021 роком) зросла роль усіх каналів інформування, але лідерами росту виявилися соціальні мережі (+28%), телебачення (+25%), інтернет-сторінки (+21%), особисті контакти (+19%) та блогери (+17%). Кожен п’ятий мешканець(-ка) країни дізнався про потреби від благодійних організацій.

На що були спрямовані благодійні ініціативи після 24 лютого

86% благодійників та волонтерів, які брали участь в опитуванні допомагали армії, 67% – іншим особам. 

Армії чоловіки та жінки допомагали однаковою мірою (86%). Водночас іншим бенефіціарам жінки допомагали трохи частіше (86%) за чоловіків (71%). У регіональному зрізі найчастіше армії допомагали на заході країни (94%), трохи рідше – в центральних та південних областях (89% та 83% відповідно), ще рідше на сході України (72%).

Водночас інші напрями допомоги були найбільш популярні у Східному регіоні (72%), трохи рідше в центральних та західних областях (67% та 66% відповідно), ще рідше – на півдні (63%).

Дослідження показує, що інтенсивність пожертв поступово знижується. Половина пожертв припадає на лютий-березень 2022 року (по суті, на перші 40 днів війни), інша половина – на наступні три місяці (90 днів).

Попри те, що сьогодні громадянам України важко спрогнозувати те, як зміняться їхні пожертви після війни, понад 60% українців не збирається припиняти пожертви та благодійність. Втім більш імовірно, що їх обсяг впаде, адже 24% респондентів планують зменшити пожертви, 6% – припинити їх зовсім і лише 8% планують їх збільшити.

Юрій ДРОГА