Чому ти говориш українською?

Легке питання для людини, яка народилася в Україні, але складне для тих, хто приїхав з-за кордону. Можливо для них нема нічого складного, оскільки знайшлося багато чинників, які впливають на їх вибір. Звичайно зараз можна підняти велику тему про політику, але це не основний привід такого вибору. 

Можна назвати купу причин та дати багато відповідей на мовне питання, але я не можу зрозуміти, що заважає тим, хто виріс, живе в Україні, знає рідну мову і цурається її та переходить на російську ? 

Вже 30 років наша країна є незалежною і ми досі називаємо нашу мову сільською, ганебною, смішною. Але є і патріоти, які дотримуються української та залучають інших говорити нашою мовою. 

Щодо мене, я не говорю чистою українською, бо схильна до суржику, але у громадських місцях, на камеру і навіть з друзями я все ж намагаюся спілкуватися, висловлювати власну думку нашою милозвучною, рідною мовою. І знаєте, дуже прикро, коли на українському телебаченні журналісти, відомі зірки, телеведучі говорять російською. Ви хоча б  один раз чули, аби в іншій країні національні канали говорили не своєю рідною мовою, а іноземною? Ні ? Тож і нам треба до цього йти, а не підлаштовуватися під інших. І навіть якщо так сталося, що ви змалку розмовляєте однією мовою, але потім переїжджаєте в іншу країну, то вивчаєте іноземну. Так і тут: живеш в Україні – говори українською. Як на мене, –  це є правило, і його повинен дотримуватись кожен громадянин. 

Нещодавно, прослухавши одне інтерв‘ю, я почула такі слова від респондента: «Я не вважаю, що дім, це там де ти народився. Це сім’я та кохані люди, але не місце.» Я не погоджуюся, тому що країна, де ти виріс, навчався, робиш, дають тобі цю можливість. Тобі платять зарплатню, ти робиш тут свою кар’єру і говориш такі речі. Якщо не подобається, не комфортно, не приваблює, то, будь ласка, виїжджай куди хочеш і роби там що хочеш, але жити в країні, яка тебе годує і говорити, що ти не почуваєшся тут як вдома, для мене дуже дивно. 

Тому, я хочу залучити всіх своїх ровесників і донести, що наша мова є і має бути найкращою, не потрібно нехтувати нею, бо саме українська посідає восьме місце за милозвучністю у світі, тож треба пишатися цим і впевнено крокувати до першого! Головне – докласти зусиль, бо найпростіше – лише говорити українською!

Коцюба Діана, Зразковий художній колектив гурток “Юний журналіст”