Росія знову взялася за старе й руйнує енергетичні об’єкти в Україні. Відновлення розбитих ТЕС та іншого обладнання вартує немалих коштів. Ймовірно, покривати ці витрати доведеться зокрема завдяки підвищенню цін на електроенергію.
Цього березня українці пережили дві атаки РФ по енергетичних об’єктах. Ці удари були одними з наймасштабніших із 24 лютого 2022 року. Зокрема в ніч на 22 березня Росія випустила по українських об’єктах критичної інфраструктури 63 «шахеди» та 88 ракет різного типу. Тоді поцілили в ДніпроГЕС та інші енергетичні об’єкти на території держави. Знищили Зміївську теплоелектростанцію – одну з найбільших у Харківській області. «Кореспондент» інформує, що після обстрілів минулої зими Зміївську ТЕС підняли з «нуля». Тепер вона знову зруйнована. На її відновлення підуть роки.
Через ці та інші ушкодження для деяких регіонів запровадили аварійні графіки відключень світла. Тоді на Полтавщині також частина споживачів кілька годин була без електроенергії.
У ніч на 29 березня російські терористи вкотре обстріляли Україну. На українців націлили 60 «шахедів» та 39 ракет. За інформацією «Укренерго», внаслідок нічної масованої атаки пошкоджені теплові та гідроелектростанції в центральних та західних регіонах.
29 березня голова Полтавської військової адміністрації Філіп Пронін написав, що протягом доби в області повітряну тривогу оголошували 8 разів. Вона тривала понад 11 годин. Ніч минула доволі спокійно. Руйнувань на території області не зафіксували.
Попри те, що в Полтавській області «прильотів» не було, ввечері 29 та 30 березня на кілька годин застосували графіки аварійного відключення електроенергії (ГАВ).
Чому не варто шукати графіки аварійних відключень? Наслідки обстрілів енергосистеми
Чи дорожчатиме світло?
Збитки від березневих обстрілів досі рахують, проте мова може йти про мільярди гривень. А витрати в бюджеті 2024 року заплановані на рівні 3,5 трильйона гривень. Проблематично знайти кошти в бюджеті країни у стані війни, яка третину видатків направляє на оборону. Тож у цьому контексті вкотре з’являється питання: де знайти гроші, щоб відновити обладнання?
Міністр енергетики Герман Галущенко 25 березня на брифінгу в Києві заявив, що наразі немає рішень про зміну тарифів щодо електроенергії для населення. Про це пише «Інтерфакс-Україна».
«Кожен удар впливає й на комерційну частину функціонування ринку. Це абсолютно логічно. Але зараз немає рішень, якщо ми говоримо про тарифи для населення або експорт електроенергії. Ми зосереджені на фіксуванні наслідків: у якому стані енергетика, що знищено, що максимально швидко можемо відновити. Тоді вийдемо на якісь цифри, терміни цього процесу, від цього будемо ухвалювати рішення з усіх питань», – пояснив Герман Галущенко.
Водночас міністр звернув увагу, що зокрема підвищення тарифів на електроенергію для населення 2023 року допомогло енергетиці відновитися.
«Це комерційна частина, вона важлива. Я говорив: якби ми не підняли тарифи торік, ми б не відновилися в такому обсязі, в якому це зробили», – зазначив глава Міненерго.
Нагадаємо, що з 1 червня 2023 року населення почало платити за «світло» на одну гривню більше. Тариф зріс до 2,64 гривні за кВт-год. Ціна не залежить від обсягів споживання. Хоча до того, як тариф зріс, ціна за кВт-год залежала від спожитої електроенергії.
Тобто міністр не заперечив, що тариф може зрости. Існує ймовірність, що ближче до літа 2024 року тарифи на електроенергію все ж можуть «поважчати». Так, за повідомленням голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського, таке підвищення повинно бути поступовим та добре обміркованим.
«Якщо робити наступний крок, то він повинен бути виваженим, максимум – 15% (підвищення на 15% – ред.). Це ми виходимо десь до 3 гривень за кіловат-годину», – повідомив голова НКРЕКП в інтерв’ю «Економічній правді» в листопаді торік.
Чи зможуть люди платити більше?
Навіть якщо тариф на світло підвищать, чи зможуть українці платити нові суми? Війна однозначно негативно вплинула на платоспроможність населення. Видання finance.ua ділиться даними щодо заборгованості за комуналку, що отримали від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. За останні два роки заборгованість населення за спожиті комунальні послуги зросла на 9,2 мільярда гривень – майже на 27%. Мова йде про послуги з постачання тепла, гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Якщо прослідкувати за цифрами в динаміці, то станом на 1 січня 2022 року українці заборгували 34,26 мільярда гривень. Через рік ця сума становила вже 36,81 мільярда гривень. На початку цього року борг був на рівні 43,46 мільярда гривень.
Тож якщо й підвищувати тариф на світло, то варто залишити субсидію для тих споживачів, які не можуть самостійно сплатити комунальні рахунки. Правильним кроком може стати й повернення блокового тарифу, який залежить від місячного обсягу електроспоживання. До подорожчання світла домогосподарство сплачувало за електроенергію 1,44 гривні за кВт-год, якщо споживало світла до 250 кВт-год. Якщо споживання перевищувало позначку у 250 кВт-год, тариф також зростав – становив 1,68 гривні.
Заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXI Group Богдан Серебренніков розповів 24 Каналу, що варто встановити поріг приблизно в 400 кіловатів на годину. І для тих домогосподарств, які споживають більше за цей рівень, встановити ринково обумовлену ціну.
Андрій СКИТІВСЬКИЙ
Фото: «Укренерго»
