Згідно з порядком денним чергової сесії Полтавської міської ради, що відбудеться 26 квітня, депутати мають внести зміни до «Програми розвитку житлово-комунального господарства».
Там ідеться про перерозподіл фінансів, зокрема й на забезпечення роботи системи «Безпечне місто», якою зараз опікується комунальне підприємство «Міськсвітло». Ми поспілкувалися з призначеним пів року тому керівником підприємства Русланом Решетило не лише про це, але й про те, чим живе підприємство, які має проблеми та потреби.
– Останнім часом активно та з усіх боків обговорюють тему системи «Безпечне місто». Можемо зараз детальніше проговорити. Так розумію, фінансування, за яке голосуватимуть на сесії, стосується й цих камер відеоспостереження?
– Ідеться про можливість виділення фінансування на обслуговування системи «Безпечне місто». Фактично ми її тільки підтримуємо зараз. Треба, щоб цим займалася профільна організація, яка має необхідних фахівців і матеріальний ресурс для цього. Ми – комунальне підприємство, яке займається зовнішнім освітленням: у нас немає ані фахових спеціалістів, ані відповідного обладнання для утримання оптоволоконної мережі та камер. Обладнання системи потребує оновлення, адже безупинно працює вже вісім років.
Проте завдяки тому, що ми обслуговуємо систему впродовж чотирьох місяців власними силами, ми вже зекономили майже 1 мільйон 200 тисяч гривень коштів громади, які мали спрямувати на обслуговування системи.
Ці кошти ми можемо потенційно використати задля оптимізації системи. Адже ми маємо розуміти, що мова йде про безпеку громадян та інструмент, який використовують зокрема під час розслідування злочинів правоохоронні органи.
На розгляд депутатів ми подали пропозицію щодо визначення компанії, що буде займатися обслуговуванням системи. При цьому ми провели комплексний процес оптимізації роботи та знайшли можливість додатково економити на подальшому обслуговуванні безпечного міста ще понад мільйон гривень щороку. Будемо пропонувати депутатам ухвалити саме такий варіант програми, а зекономлені кошти направити на покращення обладнання. Адже воно цілодобово працює протягом тривалого часу, тож майже вичерпало свій ресурс. Важливо, щоб це обладнання працювало стабільно та без збоїв.
– Наприкінці минулого року у ЗМІ з’явилася інформація, що виробником програмного забезпечення Trassir, за допомогою якого працює система «Безпечне місто», є Росія. Чи можемо ми поговорити про цю ситуацію?
– Ми надсилали листи різним профільним організаціям, ми спілкувалися з різними компетентними органами. Це питання ми вивчали фахово та досконально. Бо для нас вкрай важливо, щоб система була безпечною. Отримали відповіді, в яких нам не дали прямої заборони використовувати систему.
Підприємство, яке довгий час обслуговувало й свого часу будувало її, надало лист із 100-відсотковою гарантією, що ця система закрита. Провайдер надає окремий канал, яким іде лише наше «Безпечне місто», тобто інтернету в ньому немає, тож витоку інформації просто бути не може.
Проте особисто я вважаю, що виробленої в Росії програми треба позбутися в будь-якому разі, замінивши продуктом дружньої до нас держави або ж власним продуктом.
– А як ви взагалі оцінюєте програму «Безпечне місто»?
– Звісно, мені як керівнику комунального підприємства, хотілося б внести певні зміни до програми, встановити камери з розпізнаванням облич і під’єднати цю систему до загальної всеукраїнської системи. Це б дозволило нашим поліціянтам швидше реагувати й опрацьовувати інформацію не лише з наших камер, а з камер усієї України. Так само поліціянти з інших областей зможуть користуватися не лише тими камерами, які є у них у базі, а ще й камерами, які є в нашій базі. Окрім того, ми б хотіли встановити частину камер на місцях постійного збирання негабаритних відходів, щоб визначати, які підприємці порушують закон і просто вивантажують біля контейнерів будівельне сміття, наприклад.
Проте ми розуміємо, що мова йде про значні суми. Тож зараз, коли всі наші сили мають бути направлені на ЗСУ, мова йти про це не може.
– Поговорімо про «Міськсвітло» загалом. Ви очолили підприємство восени минулого року. Як відчуваєте себе на новій посаді?
– Для мене нова посада – це історія про величезну відповідальність. Особливо, коли мова йде про підприємство, що критично важливе для міста. Найперше – я зосередився на тому, щоб вивчити зсередини підприємство. Та я й досі цим займаюся. Бо я не розумію, як можна працювати наосліп. Тому зараз поступово переходимо до оптимізації підприємства загалом і окремих напрямів його діяльності.
– Ви говорите про необхідність оптимізації. Здається, це звична риторика кожного нового керівника. Розкажіть детальніше, чи було вже зроблено конкретні кроки?
– Ми зараз заощаджуємо електроенергію, тому що переходимо на світлодіодні світильники. Однак у нас у комплексній програмі «Світло» передбачалося придбання світлодіодних світильників із функцією димування, тобто можливістю запрограмувати його так, щоб він змінював потужність роботи. Наприклад, із 20:00 до 21:00 ліхтар працює на 80 % потужності, з 21:00 до 22:00 – на 100 %, а з 22:00 до 23:00 – на 50 %. Ми не можемо на пульт собі запрограмувати це, тому потрібен саме світильник, що має таку функцію. Світильники ці коштують зазвичай десь на 15-20 % дорожче, ніж звичайні світлодіодні. Тому поки що ми вирішили переглянути категорійність доріг, на яких планувалося провести заміну натрієвих світильників на діодні. Виокремили ті, які мають нижчу категорійність (меншу кількість дорожніх смуг – ред.), і тому не потребують значного рівня освітлення. Таким чином ми зможемо придбати діодні світильники меншої потужності, які відповідно коштують дешевше та не потребують димування. Тому що димувати світильники невеликої потужності немає сенсу.
Завдяки встановленню діодних світильників невеликої потужності ми покращимо освітлення в старостатах. Там складна ситуація через дуже малі потужності: на вуличне освітлення на шафі виділено 3-5 кВт. Через це ми фізично не можемо збільшити кількість ліхтарів, адже через нестачу потужності вони просто не працюватимуть.
І це лише один напрямок, один приклад, у якому ми намагаємося покращити показники та підвищити ефективність роботи, не залучаючи для цього більше коштів.
– Тобто основне завдання – економити кошти на електроенергію?
– Ні. Це шлях до стійкості електромереж, а не тільки економії. Ми маємо всі злагоджено працювати в напрямку стійкості, ощадливості та ефективної роботи в кризових умовах.
Зараз я бачу, що Полтава трошки відстає від інших міст: 85 % освітлення міста та старостатів – це натрієві світильники. Ми навіть із моїм заступником Андрієм Вальком і головним енергетиком Андрієм Фільчаком виїжджали проводили польові випробування на освітленість. Є норми освітленості, а на дорогах різних категорій вони відрізняються. Я зараз бачу, що в нас освітленість майже ніде не відповідає нормативу. Завдяки встановленню світлодіодних світильників це можна виправити, а також суттєво зекономити електроенергію.
Заміна натрієвих ліхтарів світлодіодними в рази зменшить навантаження на саму лінію. Відповідно ми зможемо зекономити кошти громади на оплату цієї електроенергії.
Я проти того, щоб будь-які серйозні рішення ухвалювали без попередньо проведеного аналізу. Тому перед будь-якою суттєвою заміною здійснюємо плановий замір освітленості та замір споживчої потужності цього об’єкта на підстанції. Після заміни світильників повторюємо заміри й на основі цього створюємо порівняльну таблицю, де видно й економію електроенергії, і збільшення освітленості.
Та найголовніше – що завдяки цьому в нас вивільняться потужності, тож ми зможемо ще більше вулиць освітити. Наприклад, протягнути лінії туди, де їх немає. Зокрема зараз я бачу проблему в місті – це неосвітлені пішохідні зони. Тому роботи багато й ми планово, зважаючи на реалії, у яких перебуваємо, і з тими ресурсами, якими володіємо, намагаємося щось покращити та зробити.
Ми також експериментували з графіками роботи вуличного освітлення. Ще взимку ми змінили алгоритм його роботи. Запровадили так званий «черговий режим». О 22:30 освітлення переходить до так званого «чергового режиму», під час якого працюють лише ліхтарі на тролейбусних маршрутах. Усі маленькі вулиці та паркове освітлення вимикають. Така, на перший погляд, незначна зміна (лише пів години) дозволила зекономити за місяць 380 тисяч гривень, навіть без заміни ліхтарів.
– А як щодо заміни світильників у парках?
– Ми хотіли б замінити ці ліхтарі, але зараз є філаментні LED-лампи надвисокої яскравості, в яких світлодіоди нанесені на скляну підкладку, а не плату, і виглядають як нитки в лампах розжарювання. Її характеристики яскравості в рази перевищують натрієву, а споживча потужність у рази менша, що відповідно економить кошти.
Ми вже проводили польові випробування, вставляли ці лампи в ліхтарі вуличного освітлення й аналізували, наскільки краще вони світять. Різниця дуже суттєва! При цьому споживають значно менше електроенергії. До того ж це набагато дешевше, ніж купити повноцінний світильник. Плануємо зробити таку реставрацію на Білій альтанці, закупили тестово 25 ламп. Якщо за результатами замірів побачимо дійсно гарний результат, то можна буде на наступний рік винести на депутатську комісію цей проєкт і збільшити фінансування саме на придбання таких ламп. Це дозволить також модернізувати світильники, які є в старостатах. Тобто нам не треба буде міняти весь ліхтар, ми лише демонтуємо з нього блок ПРА (пуско-регулюючу апаратуру), здамо на утилізацію, отримаємо якісь кошти на підприємство на той самий розвиток, прибирання території тощо.
– Не можемо не проговорити питання світлофорів. Адже це безпосередньо стосується безпеки та комфорту містян. Які нині завдання стоять перед «Міськсвітлом»?
– Нам необхідно врегулювати проблему зі світлофорами, зокрема придбати пульт керування світлофорними об’єктами. Пульт дозволить дистанційно вмикати/вимикати їх та в режимі реального часу розуміти, де сталися аварії, й відповідно оперативніше реагувати та усувати наслідки.
До речі, щодо світлофорів також вносимо певні зміни, йдеться про пристрої звукового супроводу. Керівник відділу безпеки дорожнього руху підприємства Ігор Ямполець наполягає на тому, щоб було не «клацання», а саме голосовий супровід. На початку повномасштабного вторгнення, коли були перші вибухи, «клацання» відключили, адже цей звук негативно сприймався. Багато таких пристроїв пошкодили: й палками збивали, і стріляли з пневматичної зброї. Перевага голосового супроводу також у тому, що людина розуміє, яку саме вулицю переходить і такі світлофори допомагають краще орієнтуватися.
Ми маємо робити кроки до того, щоб наше місто було доступним та безпечним для всіх містян. І не заплющувати очі (як це часто зараз роблять) на те, що ми матимемо чимало героїв та геройок, які повернулися з фронту з травмами. Місто має швидко адаптуватися до цього.
– Про роботу в екстремальних умовах та екстрено коротких термінах. Наприклад, як було під час останнього ворожого удару. Чи були ви готові до такої роботи? Чи готове комунальне підприємство до таких умов?
– Після обстрілу 8 квітня залучили всі комунальні підприємства для ліквідації наслідків. Ми забезпечили якісніше освітлення, встановили декілька додаткових ліхтарів, аби збільшити освітлений майданчик для роботи рятувальників. Також, за розпорядженням міськради, ми не вимикали вуличне освітлення на цій ділянці всю ніч, адже там рятувальники працювали майже цілодобово. Крім того, ми полагодили наші лінії, які були пошкоджені, замінили світильники та відремонтували пошкоджену опору, тому якийсь мінімальний внесок свій зробили. Узагалі на підприємстві завжди є оперативно-виїзна бригада, яка чергує для оперативного усунення різноманітних аварій: збиття електроопор, обрив дротів тощо. Сподіваюся, таких ситуацій більше не буде. Але так, ми готові до роботи навіть у найгірших умовах.
Тож за словами нового керівника Руслана Решетило, світловики Полтави намагаються оптимізувати роботу, зекономити кошти та розширювати освітлену частину міста. Вдасться це втілити чи все залишиться лише планами – побачимо згодом.
Ольга Семенко
