Гістероскопія зберігає здоров’я 

Теми для журналістських статей іноді виникають спонтанно. Ось і ця – на тему жіночого здоров’я – зацікавила мене після того, як у кількох моїх знайомих нещодавно видалили новоутворення в жіночих органах. Безболісним методом, під нетривалим загальним наркозом. Це й спонукало мене до розмови із завідувачем відділення гінекології Полтавського міського клінічного пологового будинку Ярославом Пальохою, лікарем з понад 20-річним стажем. 

Ярославе Віталійовичу, певно, всі знають аксіому: будь-яку хворобу ліпше попередити, ніж лікувати. І кожна жінка (зараз мова про них), безумовно, хоче бути здоровою. Втім, у реальному житті надто багато прикладів нехтування щорічними профілактичними оглядами, на які спрямовує сімейний лікар чи роботодавець. І тоді із часом більше жінок стають пацієнтками – Вашими чи Ваших колег.

Так, жіночий організм – складна система, усі елементи якої повинні працювати злагоджено. Тому кожна жінка має уважно ставитися до свого тіла, піклуватися про нього та не забувати про щорічний моніторинг стану жіночого здоров’я. Якщо є болі чи кровотечі, то вона й сама прийде на прийом до гінеколога. Але жіночі патології часто підступні тим, що до часу нічим не видають себе і їх можна виявити тільки під час апаратних досліджень. 

Які обстеження жінкам потрібно проходити регулярно?

Для попередження розвитку небезпечних хвороб потрібно щороку здійснювати комплексний чек-ап з консультацією профільних спеціалістів. До нього варто включити: УЗД органів малого тазу, кольпоскопію із цитологічним дослідженням (огляд шийки матки); УЗД щитовидної та молочної залоз; електрокардіограму; загальний і біохімічний аналізи крові, перевірку гормонального й інфекційного профілю. 

Жіночих патологій дуже багато. Давайте зосередимося на фібромах і поліпах матки. Медичними термінами це називають «дисплазією» та «неоплазією», тобто мова йде про наявність у цьому органі атипових клітин – доброякісних чи злоякісних.  

Фіброми й поліпи дуже добре виявляє УЗД органів малого тазу. 

Пане Ярославе, знаю, що, приміром, у США практично всіх жінок, які прийшли на прийом до гінеколога, спрямовують на ПАП-тест. Що це за тест і як із цим справи в Україні?  

ПАП-тест, який ще називають цитологічним скринінгом, допомагає своєчасно виявити передракові стани шийки матки середнього та тяжкого ступеню та пролікувати їх. Регулярні обстеження жінки з початком статевого життя значно знижують ризик захворіти раком шийки матки. У більшості країн світу ПАП-тест рекомендують проходити раз у 2-3 роки, починаючи з 21-річного віку. Але українські лікарі вважають доцільним починати його з 18 років, а завершувати у 65 років, як і в більшості країн світу. Мої колеги-гінекологи все частіше призначають такі дослідження, які виконують приватні медичні лабораторії.

Але наскільки я зрозуміла, ПАП-тест може виявити лише ракові клітини. А якщо ж новоутворення доброякісне (хоча і його, в принципі, там не повинно бути!), то цей тест – мимо… 

Погоджуюся. І якщо УЗД органів малого тазу показує якесь новоутворення, гінеколог одразу ж спрямовує пацієнтку на гістероскопічне дослідження. 

Будь ласка, детальніше про цей метод, бо, мабуть, не всі читачі про нього знають.  

Гістероскопія – це візуальний огляд стінок порожнини матки і цервікального каналу за допомогою тонкого оптичного приладу. Суть процедури полягає в тому, що ендоскопічний прилад, який називається гістероскопом, вводять через цервікальний канал у порожнину матки. Завдяки цьому гінеколог у режимі реального часу може оцінити стан порожнини матки, трубних кутів та шийки матки.

Цей метод дозволяє виконувати як діагностичні, так і лікувальні процедури з мінімальною травматизацією, без додаткових розрізів і абсолютно безболісно, позаяк процедура відбувається під внутрішньовенним наркозом.

Розрізняють два види гістероскопії: діагностична гістероскопія (офісна) та лікувальна (хірургічна, гістерорезектоскопія). Діагностична гістероскопія проводиться для виявлення внутрішньоматкової патології. Наприклад, у пацієнтки є скарги на маткові кровотечі, але при УЗД органів малого тазу патології не виявлено. Тоді на допомогу приходить офісна гістероскопія (діагностична), яка дозволяє виявити наявність поліпів, міом, перегородок, спайок, що ростуть в порожнину матки. 

Зменшення травматизації при оперативних втручаннях – це тенденція світової медицини. Якщо ще не так давно (а в деяких лікарнях і досі), наприклад, жовчнокам’яну хворобу лікували радикально – видаляючи сам жовчний міхур з каменями, то нині це лапароскопія (проколи замість розрізів) або ультразвукове подрібнення тих каменів і витягування їх сіточкою назовні при збереженні самого органу. 

Як давно у відділенні гінекології Полтавського міського пологового будинку з’явилася можливість проводити гістероскопії та гістерорезектотомії? 

Лише останні 2-3 роки. Ми обладнали дві операційні (одна ургентна, друга – для планових операцій) із сучасним німецьким обладнанням, яке дозволяє проводити лапароскопічні операції та гістерорезектотомії будь-якої складності. А до цього хірурги тактильно, навпомацки спеціальними скальпелями, петлями вичищали матку, дуже маленький орган. Тобто, могла залишитися якась частинка новоутворення і через деякий час воно знову росло й могло перетворитися в злоякісну пухлину. Операція була досить травматичною, починаючи з механічного розширення шийки матки і цервікального каналу. І наскільки щадні гістероскопія та гістерорезектотомія! При першому методі навіть не потрібне знеболення. При другому навіть не використовується гінекологічне дзеркало чи інші механічні розширювачі. Помазали спеціальним розчином – і канали розширюються, матка надимається. А завдяки оптичному приладу лікар бачить, що всередині, й спеціальним скальпелем – електричною петлею – шматочок за шматочком делікатно видаляє новоутворення. При цьому електричний скальпель ще й припікає місце видалення, щоб кровотеча була мінімальною. Операція триває 15-45 хвилин. Через 2-3 години пацієнтку відпускаємо додому, але в супроводі рідних, бо вона ще відходить від наркозу. Операція фіксується на фото та відео. Відео ми записуємо на флешку пацієнтки й даруємо їй. У нас у відділенні воно зберігається два роки. Така вимога Національної служби охорони здоров’я.

Скажіть, будь ласка, скільки гістерорезектотомій було проведено у Вашому відділенні протягом 2021 року? 

398. Вік пацієнток – 40-60+ років. Крім мене, цим методом працюють ще три мої колеги. З майже 400 втручань цитологія показала 20 онко (5%). Це вище за показники розвинених країн, де він становить 1%, що свідчить про запізніле виявлення новоутворень в українок. Причому немає чіткого взаємозв’язку між більшим розміром новоутворення і недоброякісністю. Одне точно: при гістерорезектотомії рецидивів набагато менше, ніж при старому методі, адже, по-перше, вичищаємо ретельніше, а, по-друге, призначаємо медикаментозне лікування, яке перешкоджає подальшому росту новоутворень. Наскільки менше? Нам самим цікаво. І є рішення нашого колективу та кафедри гінекології та акушерства Полтавського медичного стоматологічного університету про підняття архівів гінекологічного відділення за останні 7 років, щоб звести статистику: скільки було рецидивів, коли операції проводили всліпу, й зараз. Це важка й нудна робота, але необхідна для медичної науки, бо я не знаю про подібні дослідження у світі.

Де ще на Полтавщині проводять такі операції?

В обласній клінічній лікарні, у Кременчуці, Миргороді, Хоролі, Гадячі, Лохвиці.

Які Ваші експертні поради жінкам, котрі ще не зіткнулися (чи вже зіткнулися) з патологіями жіночого здоров’я? 

Ну, по-перше, дотримуватися гігієни статевого життя. По-друге, хоча б раз на рік відвідувати гінеколога й проходити призначені ним обстеження. Причому саме до цього фахівця не потрібне направлення сімейного лікаря. По-третє, не боятися хірургічних втручань: зараз вони безболісні й щадні. 

Розмовляла Людмила Стельмах (Кучеренко)