«Хто відбудовуватиме державу після війни?» Підсумки з круглого столу на тему людських ресурсів та демографії

7 квітня у Полтаві відбувся круглий стіл на тему демографії та людського капіталу в Україні. 

Організатором такої події виступило обласне видання «Полтавська Думка», а головним спікером дискусії став керівник демографічних програм Українського майбутнього Ігор Тишкевич.

Також до заходу долучились директор Полтавського автоагрегатного заводу та учасник «Полтавської асоціації бізнесу» Андріан Литовченко, народна депутатка та голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, підприємці, журналісти та депутати полтавської міської ради Юрій Бражник і Сергій Іващенко.

З початком повномасштабного вторгнення з України вимушено виїхало близько 10-12 мільйони осіб. І чи ненайголовніше питання зараз — як повернути людський ресурс в Україну.

Це питання і стало основною темою круглого столу, що мав на меті розглянути рівень загрози демографічної кризи, обговорити ролі держави, бізнесу і місцевого самоврядування у питаннях людського капіталу та вивчити механізми повернення українських біженців із-за кордону. 

Після вступного слова Ігор Тишкевич одразу почав з презентації дослідження на тему міграційної кризи. За словами спікера, ми «не маємо тішити себе ілюзіями», адже в реальності Україна вже давно перебуває у затяжній демографічній кризі, а більш об’єктивна оцінка населення нашої країни – близько 35-37 млн людей. 

Доказами є порівняння статистики від Укрстату станом на 1 лютого 2022-го року, електронного перепису населення від Мінцифри у 2020 році та власне розрахунками Українського Інституту Майбутнього у 2019-2020-х роках. 

Також важливим чинником кризи в Україні й до війни є співвідношення кількості старшого населення та пенсіонерів на противагу працездатної кількості платників податків. Так, наприклад у 2022 році кількість пенсіонерів складала близько 11 мільйонів, в той час, як чисельність платників ЄСВ сукупно склала близько 20 мільйонів осіб. 

Проте з початком повномасштабної агресії проти України додається ще низка факторів, що впливатимуть на зниження кількості працездатного населення – це людські втрати через війну, поранені, біженці.

Ігор Тишкевич розповів й про опитування Українського Інституту Майбутнього (УІМ), яке досліджувало низку питань серед яких чисельність і причини виїзду за кордон та передумови повернення українців.  

Він розповів, що станом на зараз, згідно з дослідженням УІМ реально виїхало приблизно третина населення і переважно це жінки та діти, які за час відсутності можуть асимілюватись в іншій країні, що впливатиме на рішення про повернення в Україну. 

Також в режимі онлайн до круглого столу долучилась Олена Шуляк – народна депутатка та голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 

Вона розповіла про роботу, що ведеться на державному рівні та відповіла на питання інших учасників дискусії. 

Пані Шуляк зазначила, що повернення біженців назад в Україну є спільною задачею уряду, обласної та особливо місцевої влади. Допомога власне міжнародних партнерів та українського бізнесу теж є важливими складовими. 

Як розповіла Олена Шуляк зараз уряд працює над тим, аби людям було куди повертатись. Мова йшла зокрема про законопроєкт 7198, що передбачає компенсацію за зруйноване та пошкоджене війною житло. 

Серед інших напрямків своєї роботи, пані Шуляк зазначила, що окрім відбудови фізичного житла, дуже важливим напрямом є боротьба з корупцією, яка впливає на рішення українців про те, чи повертатися додому. 

Також народна депутатка відповіла на питання інших учасників дискусії. 

Продовжуючи свою доповідь, головний спікер круглого столу Ігор Тишкевич розповів про причини, що впливають на причини виїхати в іншу країну та про причини, які є визначальними для повернення в Україну. 

Згідно з дослідженням Українського Інституту Майбутнього, житло – не є основним чинником виїзду чи повернення в Україну. Серед головних чинників – відсутність почуття безпеки і стабільності, турбота про дітей, підвищений рівень небезпеки через війну та втрата роботи та доходів. 

Як розповів Ігор Тишкевич, для того, аби краще зрозуміти суть, роблячи дослідження «треба задавати одне і питання декілька разів під іншим кутом». Саме тому в опитуванні УІМ було два питання щодо намірів повернення українців назад до України. 

Одне стосувалось наміру найближчих родичів, які виїхали після 24 лютого, а інше було спрямоване на намір друзів чи знайомих щодо повернення в Україну. І якщо на перше питання, відповідь «однозначно планують повертатися» зайняла 36% відповідей, то відповідь щодо друзів чи знайомих набрала 29% відповідно.

І як зазначив спікер, це більш реальна картина, «але ми маємо розуміти, що в найкращому випадку з цих 30% повернеться половина».

Цікавим нюансом дослідження стало те, що серед причин, які впливають на рішення людини повернутися до України, важливим є наявність роботи – так відповіли 36% респондентів. При цьому, якщо взяти розбивку по регіонах, то найбільший показник у цьому питанні має схід та захід України, який майже не постраждав через вторгнення Росії. Це підтверджує тезу про те, що житло є не головним фактором повернення – більш важливими все ще лишається стабільність, безпека та економічні показники. 

Серед причин НЕ повертатись до України – це життєві перспективи, безпека, наявність роботи, турбота про дітей, комфорт та відсутність потреби боротися з корупцією, займатися люстрацією та очищенням від проросійських сил в Україні.

Ігор Тишкевич також розповів, що Україна має розглядати усі можливі способи задля виходу з цієї демографічної кризи – зокрема і залучення мігрантів та інших ресурсів на міжнародній арені. 

Серед прикладів, на жаль, наш ворог Росія, керівництво якої свого часу зробила навчання українських студентів в російських ВУЗах безоплатним максимально спростила усі процедури для асиміляції і отримання паспорта громадянина РФ.

Крім цього Ігор Тишкевич закликав використовувати усі можливі варіанти залучення людей та ресурсів, зокрема використовувати українські діаспори та створювати програми інвестицій в Україну, аби створювати більше варіантів для роботи, безпеки та стабільності. 

«Це шанс показати, що, наприклад, у Полтаві – краще ніж десь там і треба їхати саме сюди» – наголосив Ігор Тишкевич. 

В контексті внутрішньої міграції не менш важливим є і конкуренція між містами за людей. Через велику кількість внутрішньопереміщених осіб в нашій країні, влада різних територіальних громад повинна чітко і послідовно працювати задля залучення людського капіталу. 

Далі круглий стіл «Розвиток людського капіталу в Україні. Хто відбудовуватиме державу після війни?» в обговорення до якого долучились представники полтавського бізнесу, депутати міської ради та журналісти. 

Зокрема директор Полтавського автоагрегатного заводу та учасник «Полтавської асоціації бізнесу» Андріан Литовченко звернув увагу на податкові умови в яких працює під час війни, а також про нестачу кваліфікованих кадрів: 

«Зараз на заводі в нас одна мета – втримати тих, хто ще залишився»

До дискусії також долучився й депутат міської ради, будівельник Сергій Іващенко. Він подякував спікеру за цінну і корисну інформацію, яку «Полтава має використати» та доповнив коментар Литовченка про роботу бізнесу в умовах війни. 

Сергій Іващенко зазначив, що бізнес, аби створювати робочі місця та нормально працювати стикається з низкою перешкод серед яких корупція та монополії. 

«На моє переконання, монополії – не менший біч ніж корупція. Адже, коли ти проходиш декілька кіл пекла, бо комусь одному щось не сподобалось – це не допомагає ні бізнесу, ні місту, ні країні»

Також Сергій Іващенко додав, що розуміючи усі чинники, які впливають на рішення українців повертатися чи не повертатися на батьківщину, місцева та інші рівні влади мають працювати спільно і заради однієї мети. 

«Розв’язання проблеми починається з усвідомлення проблеми»

Саме цими словами керівник демографічних програм Українського майбутнього Ігор Тишкевич підсумував результати круглого столу «Розвиток людського капіталу в Україні. Хто відбудовуватиме державу після війни?», організованим виданням «Полтавська Думка». 

 Юрій ДРОГА