Кібербулінг, або небезпечна віртуальна реальність

На сьогоднішній час тема насильства залишається однією з найглобальніших проблем суспільства. За результатами опитування міжнародної організації U-Report, 67% респондентів стикались в житті з проявами насильства: з боку правоохоронних органів, однолітків або батьків (опікунів). В Україні ця проблема також існує: із 4,5 тисяч опитаних майже половина людей зізналися в тому, що колись були жертвами булінгу.

У лютому 2019 року учні Академічної гімназії при «Львівській політехніці» розпочали челендж «Булінг STOPS Тут» з метою привернення уваги суспільства до цієї гострої проблеми. До кінця навчального року участь в ініціативі встигли взяти 30 львівських шкіл. Але незважаючи на те, що випадки булінгу широко висвітлюються в медіа, а проблема обговорюється на державному рівні, булінг продовжує існувати. Водночас, зі стрімким розвитком та розповсюдженням інтернету, часто трапляється ще один вид насильства, що передбачає не прямий контакт насильника із жертвою, але за допомогою електронних гаджетів.

Кібербулінг– відносно новий вид цькування, що відбувається за допомогою засобів віртуальної комунікації. Появі цього виду насильства сприяли велика кількість соціальних мереж, що дозволяють людям ділитися власним життям онлайн 24/7, а також поширення різноманітних гаджетів серед молоді та особливо підлітків. Якщо людина принижує та ображає іншу людину за допомогою текстових повідомлень або коментарів, ділиться її особистою інформацією без її дозволу, розповсюджує неправдиву інформацію про цю людину – це прояви кібербулінгу. Жертвами кібербулінгу здебільшого стають діти. Найпоширеніші місця, де трапляється інтернет-цькування – це соціальні мережі (Facebook, Instagram, Snapchat та Twitter), які дозволяють не лише публікувати для широкого загалу негативний контент, який принижує жертву цькування, але й ображати та погрожувати їй в особистих повідомленнях.

Дуже важливо вміти розбиратися у випадках, які в подальшому можуть включати випадки кібербулінгу:

  • поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометуюсь когось, у соціальних мережах;
  • надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
  • видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

Тому для того, щоб убезпечити себе від подібних випадків, просто необхідно НЕ МОВЧАТИ! Батьки, вчителі та дорослі, яким ви довіряєте, обов’язково допоможуть вирішити проблему та вийти з критичної ситуації.

Орина Васильєва, зразковий художній колектив гурток «Юний журналіст» Полтавського ОЦЕВУМ