“Козаки-розбійники”: Кого годують полтавські діти

В Полтаві майже всі тендери щодо харчування дітей в дитсадках або школах виграє одна й та сама людина. Детально про те як заробляють на дітях у Полтаві далі.

Ми вже розповідали як місто протягує свого постачальника шкільних меблів. Якщо коротко, то з тендеру викинули всіх не місцевих аби розіграти між потрібним виробником та прокладкою. Детальніше тут.

В тому матеріалі роль прокладки виконувало ТОВ “Фудмікспостач” дотичне до Володимира Сергієнка. Останній давно вже є монополістом у сфері постачання в усі полтавські установи де є харчування, в основному це заклади освіти. 

Актуальність теми

Постачання харчів настільки віддане на поталу одній людині, що за даними ProZorro середня кількість учасників на торгах департаменту освіти та його структур – 1,95. Тобто, або контракт укладають без тендеру, або на тендері два учасники.

Інші якщо заходять, то їх заверетають. При цьому що продукти це на та галузь, де в Україні є брак дистриб’юторів й виробників, але не в аграрному регіоні як Полтавщина, принаймні не  в облцентрі, де управління совіти не може знайти інших постачальників.

Для розуміння, то на освіту в Полтаві щорічно виділяється близько 40% всього бюджету, а це більше мільярда гривень. З цієї суми більшість це зарплати. Проте й закупівля продуктів є вагомою часткою. Тобто поки ви дивитесь на фонтани та ремонт доріг, магія відбувається на їжі для школярів. Суми договорів менше, але і кількість більша.

У Полаві з цього є зміни. У 2021 році запрацювало комунальне підприємство КП «Добробут Полтавської громади», його очолила Катерина Гарбар. Воно відповідає за харчування учнів шкіл міста.

Водночас за харчування дитсадків відповідає досі сам департамент під керівництвом Оксани Трибрат, й воно проводить закупівлі продкктів окремо від вищезазначеного КП. Я недарма називаю прізвища Гарбар та Трибрат. Бо вони безпосередньо відповідають за закупівлі. 

Раніше цим займався тендерний комітет. але зміни в законі передали цю функцію одній уповноваженій особі в кожному підприємстві чи управлінні. В нашому випадку це і є Гарбар і Трибрат. Вони бачать всю у  магію, яку відбувається цього року й по яку ми зараз розкажемо. Проте вони неухильно допомагають цьому фокусу продовжуватись.

Фокус 

Він дуже простий. Якщо взяти всі закупівлі КП «Добробут Полтавської громади», то виявиться що воно уклало договори на 88 млн грн. Переможцями стали лише чотири юрособи:

  • ТОВ “Сефторг”;
  •  ТОВ “Фудмікспостач”;
  • ТОВ “БС-ФУД”;
  • ФОП Людмила Випущенко

Магія, але ж ці самі підприємства перемагають на тендерах щодо від департаменту освіти. Загальна сума укладених договорів становить близько 130 млн грн. Відтак, за рік 5 млн доларів пішло в руки декількох підприємств. Та головне, що вони усі дотичні до Володимира Сергієнка. 

Доводити це не складно, по-перше ТОВ “Сефторг” до 31 травня належав брату Володимира Сергієнка Анатолія. Крім цього підприємство використовує склад який належить Володимиру Сергієнко на вулиці Харчовиків, 6а.

Ми вже писали, що “Фудмікспостач” на торгах щодо продажу меблів департаменту освіти (де, підприємство просто підігрувало потрібним людям) вказувало саме підприємство брата Сергієнка як таке, якому воно вже постачало парти. Це потрібно було аби мати “аналогічний досвід”.

По-друге “Фудмікспостач” користується вагами, які походили калібрування на замовлення ФОП Володимира Сергієнка й найцікавіше, що такі ж самі ваги використовує ТОВ “БС-ФУД”. І все це можна побачити в документації обох підприємств на цьому тендері

Та найголовніше, що БС-ФУД та “Фудмікспостач” були зареєстровані в один день – 29 березня через 5 днів коли місто створило КП “Добробут”. Щодо ФОПу Людмили Випущенко, то й вона також використовує гірометр від Володимира  Сергієнка. 

Ще одним ФОПом який іноді нібито конкурує з цим пулом постачальників є Марія Охріменко, яка зареєструвала свій ФОП лише у жовтні. Проте в неї “погана вдача” й з 38 тендерів вона жодного разу не перемогла, ба більше вона просто не підгружає іноді навіть документи на торги. Тобто просто відбуває на торгах номер.

Й все. Більше постачальників продуктів у місті немає.  Якщо на торги заходить інший учасник, то тут все як на цьому тендері щодо закупівлі какао – пропозицію учасника з Вінниці дискваліфікували через помилки в тендерній документації.

Нюанс

Можливо місто просто має надійного постачальника й ніхто не може його вибити з торгів, тим паче по ціновим критеріям. Проте ні. Для прикладу два останні торги у грудні й ціни, які ви самі порівняєте:

⦁ 18,6 тис літрів соняшникової рафінованої олії  – 78 грн літр (марка не вказана, але й конкурентів немає);
⦁ 3030 кг какао-порошку за цiною 298 грн кілограм.  

Тут треба сказати, що це гуртові ціни, але вони вище навіть за ті що продаються  магазинах. Також у листопаді ТОВ “Сефторг” уклало договір з КП “Добробут” на постачання мандаринів за ціною 74 грн за кілограм. Тобто кожен фокус має ціну, але тут її сплачують платники податків. 

Навіщо все це?

Володимир Сергієнко є бізнес-партнером Володимира Дороша та Галини Рудяк, які представляють підприємства, що виготовляють та продають продукти з ТМ “Гармонія”. Спільно з Сергієнко у них “Гармонія Полтава”, яка займається продажем відповідної продукції та зареєстрована на провулку Шевченка 20, де знаходиться база ТОВ “Фудмікпостач”.

У жовтні АМКУ оштрафував на 200 млн грн ФОП Сергієнко та його ФОпи з його орбіти, які він використовував на тендерах. Водночас тривають кримінальні провадження про розкрадання коштів й ухвали можна прочитати тут.

Тому й створюються нові й нові ФОПи, ТОВи, знаходяться люди які ставлять свої підписи й імітують конкуренцію на торгах. Проте це все їх справи, але погане, що знаходяться “сліпі” чиновники міськвиконкому, які отримують зарплату від полтавців, а віддячують тим, що не помічають фокусів на торгах.

Гарбар й Трибрат спокійно видаляють з тендеру зайвих, не помічають ознаки спорідненості учасників, хоча мають право звертатися до АМКУ, й укладають договори з завищеними цінами на харчові продукти для дітей. 

Припустимо, що вони це роблять не по своїй ініціативі, але в них є голова міськвиконкому Олександр Мамай, який не реагує на такі показники роботи підлеглих. 

Тоді єдине питання чи то це показник непрофесійності цих людей, тоді можливо їх треба звільнити (не Олександра Федоровича, його обирали). Якщо ж є злий умисел, то виходить дивна ситуація, коли мали б годувати дітей, але діти годують дорослих. Щоправда, лише декількох й коштом всього міста.