МАФіозна Полтава

Комерційна таємниця: правила вільної торгівлі у Полтаві

У Полтаві кількість МАФів та дохід від них є майже комерційною таємницею. Місто не те що не звітує за їх кількість та дохід від діяльності, а просто навіть немає чітких правил нарахування вартості оренди за один квадратний метр.

У 2012 році у місті був розроблений, прописаний і прийнятий порядок розміщення тимчасових споруд. Справа виявилась настільки вигідною, що за перші півроку місто видало 61 паспорт прив’язки, що є по суті дозволом на встановлення МАФів, а в наступні півроку – 437 паспортів, а вже у 2014 році за півроку видали 954 паспорти, що стало рекордом.

Як отримати МАФ

У порядку розміщення, який є на сайті міськради, не прописана вартість оренди землі для нових МАФів. Там є лише процедура отримання дозволу:

– подача заяви до виконкому із зазначенням місця для МАФу;

– виконком передає питання до управління з питань містобудування;

– те направляє на розгляд комісії з питань МАФів;

– комісія повертає управлінню з питань містобудування, куди вже треба додати площу МАФа й тип проєкту;

– управління готує проєкт на розгляд міської ради, яка голосує;

– далі – укладання договору (якщо голосування позитивне) й запуск процедури отримання паспорту прив’язки;

– ви знову йдете в управління з питань містобудування, де даєте вже ескізи майбутнього МАФу. Якщо все нормально, то паспорт ваш. Паспорт діє на період оренди землі.

У 2009 році міська рада прийняла положення про нормативну оцінку земель у Полтаві. Там вказано, що базова вартість квадрату землі у Полтаві 167 грн. Проте це не для МАФів. Їм вартість оренди визначається через коефіцієнти до цієї цифри й вони залежать від зонінгу, а таких зон у Полтаві 59. І саме ці коефіцієнти відсутні в текстах рішень щодо встановлення МАФів.

Проте можемо сміливо говорити, що використання коефіцієнтів не завжди призводить до збільшення кінцевого показника. І кінцева вартість оренди може бути нижчою за базову вартість оренди.

Хто отримав МАФи

Навіщо взагалі знати кількість МАФів та скільки вони сплачують за оренду землі? Бо це і є те питання, яке визначає доцільність того, чому ці МАФи є в місті. Можливо, вони сплачують левову частину доходу міста й мешканці мусять їх терпіти задля сталого розвитку Полтави?

Другим питанням є те, хто отримує ці МАФи. Справа в тому, що непрозорі правила їх встановлення дозволяли роками отримувати дозволи одним і тим самим людям, і що цікаво вони і були тими, хто мав ці правила встановлювати. 

Не секрет, що МАФи є одним з основних бізнесів родини чинного міського голови Олександра Мамая. Саме через голосування за їх встановлення у 2013 році він мав би бути притягнутий до відповідальності в суді за конфлікт інтересів. Але справу затягнули, аби сплинули терміни й суд її закрив.

Так, за 2013 падчерка міського голови і депутатка всіх його каденцій Ірина Климко отримала 14 МАфів по «кільцю», зокрема і на зупинці Латишева, де ними був забудований цілий прохід для мешканців. Загальна їх площа – понад 500 квадратних метрів.

Також у 2014 році ще 8 кіосків відійшло родині Мамая, а саме: по вулиці Петлюри, на зупинці «Оптика», біля Київського ринку. Всі вони записані були на ТОВ «Полтава Реал Естейт Груп», що займається наданням в оренду нерухомості та належить Людмилі Мамай (колишня дружина Олександра Федоровича).

Крім цього МАФи є у однопартійців Мамая – Євгена Диканя та Олександра Калуцького. Щодо останнього – це навіть не кілька МАФів, а ціла мережа і явно під перездачу в оренду, а не для особистого ведення бізнесу (торгівлі на місці). Одних дозволів він та його дружина Ельвіра Калуцька отримали близько 40. Тобто йдеться про понад 1000 квадратних метрів площ, значна частина яких розташована на вулиці Зінківська, біля ТРЦ «Київ».

Євген Дикань має більш показову історію, адже свої дозволи він отримав саме на встановлення МАФів на зупинці «23 вересня», які були оформленні на його дружину Мілену Муравенко (яка також зараз є депутатом міськради від партії «За Майбутнє»).

Проте згодом він через суд легалізував їх як капітальну споруду, тобто замість МАФу побудував там магазини, хоча дозволу на це не мав. Місто мало б оскаржувати це, але не стало. Ну ви розумієте чому.

Тоді ж МАФи отримав на «23 вересня» і нинішній перший заступник міського голови Валерій Пархоменко. Він їх оформив на Катерину Зінченко, на яку й бізнес його оформлений.

І це все лише для прикладу. Весь перелік тих, хто з одіозних людей отримував МАФи з 2011 року можна прочитати за посиланням. Але вже ясно, що правлячі депутати, особливо з оточення Мамая, будують свій бізнес на перездачі МАФів в оренду.

Постають питання: чи заробляє місто від здачі в оренду землі під МАФи, чи втрачає від цього? Чи підтримує влада бізнес, чи перешкоджає йому? На скільки вигідним є існування МАФів для міського бюджету?

Важливе

Весь процес отримання дозволів та порядок має бути прозорий. Деякі міста навіть самостійно обирають локації для встановлення МАФів, і потім через відкриті аукціони знаходять орендарів.

Місто має саме встановити єдиний дизайн-код для кіосків та визначити місця, де воно дозволяє встановити кіоск, а де – ні. Далі – провести відкритий аукціон з обрання переможця серед бажаючих його орендувати, якщо такі є.

У Полтаві місце обирається підприємцем довільно і місто або погоджує встановлення МАФу або не погоджує. Тобто вже є підстава для маневру – т. зв. корупційний ризик. Всі погодження фактично відбуваються за зачиненими дверима, що також підвищує корупційний ризик.

До прикладу, вищезгаданий Євген Дикань наразі дає пояснення в суді, адже правоохоронці вважають, що він вимагав хабар за дозвіл на встановлення літнього майданчику. Підозрюваний говорить про політичний тиск на нього. 

Можливо він правий, але б такої проблеми не виникло, якби правила були відкриті, розміщені на сайті міськради і вирішувались автоматично. Кожен міг би побачити ескізи, власника, місячну плату та погоджені містом території під МАФи, а також ті, де їх встановлювати заборонено. 

Повертаємось до суми, скільки місто отримує від МАФів. Ми знаємо той факт, що у 2018 році місто отримало 177 млн грн від оренди землі. Це гарна новина, а погана новина, що це від всієї землі у місті, а не від МАФів. 

Тобто від тієї землі, що забудована будинками, підприємствами й таке інше. Від МАФів ця сума значно нижче. До прикладу, Київ отримує від МАФів 70 млн грн на рік, але в столиці й більше МАФів (порядком 15 000 лише кіосків, а в суму враховані ще й літні майданчики, яких там також більше тисячі). 

Полтавська ж влада не поспішає говорити про те, скільки вона отримує від МАФів, посилаючись на те, що не знає цієї цифри. Тоді хочеться задати питання: чим вони взагалі там займаються й як прораховують доцільність голосувань за надання дозволів, або продовжень на ці дозволи. Та ми на них здається вище вже відповіли.

Коментар 

Питання МАФів постійно піднімає опозиційний депутат Полтавської міської ради Вадим Ямщиков. Він зазначив декілька проблемних моментів:

«Нові дозволи повинні бути прозорі і зрозумілі для всіх підприємців, а не лише для своїх. Бо якщо копнути глибше то більшістю МАФів володіє коло з 5- 10 осіб. Це люди Мамая і його оточення. Через різні фіктивні ФОПи вони отримують нові дозволи й мають більше одного МАФа. 

Коли ж ми говоримо про нові правила, то це не значить, що треба надавати нові дозволи масово. Бо зараз в нашому місті всі основні площі та зупинки перенасичені МАФами. Вони заважать рухові людей, транспорту, комунікаціям та візуальному сприйняттю міського середовища. Якщо й надавати дозволи, то прозоро та з рівними можливостями для всіх бажаючих. Плюс місце розташування повинно бути 1000 разів проговорено та визначено дійсно потрібність МАФу саме там.

Зараз же Мамай і його команда обходять сплату оренди за землю і процедуру погодження нових МАФів. Роблять вони це в обхід більшості депутатів, які не готові голосувати за такі рішення. Тому Мамай використовує схему, за якої дозволи на МАФи дають під виглядом ПТС (пересувні тимчасові споруди). Але це абсолютно незіставні речі. ПТС – це сезонний (літній) кіоск без даху. Фактично ПТС – це лоток з морозивом або бочка з квасом. Але міська влада під виглядом «бочки з квасом» дає дозвіл на нові «ларьки», які працюють цілий рік. При такій схемі ці кіоски не потребують оформлення землі, а відповідно і в бюджет не надходять кошти, які б мали надходити. Тобто влада розвиває власний бізнес за рахунок полтавської громади», – зазначає Вадим Ямщиков.

Максим САМОЙДЮК