«Маємо багато прикладів судових справ, які завершилися позитивно для наших клієнтів»

Напередодні приуроченого до Міжнародного дня прав людини Всеукраїнського дня безоплатної правової допомоги, який уже вчетверте відзначають в Україні 10 грудня, представників засобів масової інформації запросили на каву з директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Полтавській області Олександром Черчатим та очільницею Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Людмилою Бубир. Під час такого комунікативного заходу у форматі невимушеного спілкування за філіжанкою ароматного напою журналісти мали змогу глибше пізнати можливості системи безоплатної правової допомоги, дізнатися про особливості її діяльності в умовах воєнного стану. За словами Олександра Черчатого, розгалужена система безоплатної правової допомоги Полтавщини, що складається з регіонального та 3 місцевих центрів, а також 28 бюро, надає громадянам доступ до правових послуг у  найвіддаленіших куточках області. Із початком повномасштабного вторгнення московитів на нашу землю усі ці структури ні на день не припиняли своєї роботи, продовжуючи консультувати співвітчизників спершу в дистанційному режимі, а згодом — у звичному. І якщо торік послугами з безоплатної правової допомоги в області скористалися 38 тисяч осіб, то цьогоріч станом на листопад — уже майже 39 тисяч. Це свідчить про те, що в період війни кількість проблем правового характеру не зменшується, а, навпаки, тільки зростає. 

Долучилися й до такого напрямку роботи, як фіксування воєнних злочинів країни-агресора

— Що й казати, під час війни багато людей потрапляють у скрутне становище. Чи зросла кількість звернень по гарантовану державою безоплатну правову допомогу від представників найбільш вразливих верств населення? — поцікавилися медійники. — Конкретизуйте, будь ласка, з якими питаннями ті звертаються. 

Олександр Черчатий: — Нині йдеться насамперед про такі вразливі категорії населення, як внутрішньо переміщені особи (як ви знаєте, Полтавщина є лідером в Україні з кількості прийнятих вимушених переселенців), а також учасники бойових дій та члени їхніх родин. Щодо людей, котрі нерідко змушені спішно покидати свої домівки, втікаючи від воєнних дій, то їх цікавить процедура відновлення втрачених документів. Також вони звертаються з питаннями, пов’язаними з порядком отримання соціальних виплат від держави. Загалом складно сказати, які питання переважають. До речі, у період воєнного стану ми долучилися й до такого напрямку роботи, як фіксування воєнних злочинів країни-агресора на нашій території. Саме у спілкуванні з внутрішньо переміщеними особами виявляємо подібні факти, а далі їх фіксують правоохоронні органи, щоб у подальшому використати в міжнародних судах.

Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Полтавській області Олександр Черчатий та очільниця Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Людмила Бубир під час спілкування із журналістами за філіжанкою кави.

Людмила Бубир: — Цього року до нашого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулися близько 19 тисяч людей, із них 2 тисячі — це внутрішньо переміщені особи. До того ж наші фахівці відвідують місця компактного проживання вимушених переселенців. Такі виїзди є досить ефективними, бо ці громадяни мають багато питань правового характеру. І ми допомагаємо їх вирішувати. Що ж до військовослужбовців, то найчастіше вони звертаються до нас із питаннями, що стосуються щорічної допомоги від держави до 5 травня, пенсійного забезпечення, встановлення статусу учасника бойових дій, сімейних спорів. Іще не так давно, у період перед повномасштабною збройною агресією росії, нерідко зверталися й із земельних питань. Нині такі звернення відійшли на другий план. Хоч загалом ця тема лишається для нас актуальною. Навіть під час воєнного стану ми продовжуємо консультувати людей із земельних питань, адже в умовах відкриття ринку землі дуже гостро постає проблема захищеності населення. Не секрет, є нечисті на руку ділки, які прагнуть скористатися правовою необізнаністю власників земельних паїв, аби забрати останні за безцінь. Як я вже сказала, ми не обмежуємося роботою в нашому офісі за адресою: вулиця Європейська, 37/40. Найбільш нужденним громадянам, зокрема особам з інвалідністю внаслідок війни, загального захворювання, травм тощо наші фахівці надають адресну допомогу. Тобто за потреби ми завжди готові приїхати й надати особам такої категорії безоплатну правову допомогу навіть удома. 

Щоб дістати безоплатну вторинну правову допомогу, потрібно підтвердити статус особи, яка може претендувати на неї

У якому разі ухвалюється рішення про відмову в наданні безоплатної правової допомоги? 

Людмила Бубир: — На первинну безоплатну правову допомогу у вигляді роз’яснень, консультацій мають право всі без винятку категорії населення. Але коли потрібно складати процесуальні документи, представляти інтереси особи в суді, то тут уже людина має підтвердити свій статус. У статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено повний перелік осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож, коли особа звертається до нас із певним питанням, наш юрист пильно вивчає її проблему. І якщо доходить висновку, що клієнту таки необхідно звернутися до суду, тоді той має надати документи, що підтверджують його належність до однієї з категорій осіб, які можуть претендувати на безоплатну вторинну допомогу. Скажімо, якщо йдеться про військовослужбовців, то, щоб отримати таку допомогу, їм потрібно надати паспорт, ідентифікаційний код, а також посвідку учасника бойових дій. Клієнт може дістати відмову зокрема в тому разі, якщо він уже використав усі наявні засоби національного захисту або ж якщо з цього питання йому вже надавали безоплатну вторинну правову допомогу. 

Олександр Черчатий: — Варто додати, що з’являються все нові категорії населення, які можуть претендувати на безоплатну вторинну правову допомогу. Скажімо, це ті, хто постраждав від домашнього насильства. На жаль, фактів застосування проти особи фізичної сили, примусового впливу не зменшується, бо війна впливає на психіку людини, призводить до змін у характері, поведінці. Тож важливо, щоб жертви домашнього насилля знали, що держава передбачила для них от таку форму захисту. Перспективні напрямки нашої роботи — медіація та відновне правосуддя. Наразі оголошуємо конкурс для адвокатів, які виявили бажання працювати медіаторами, тобто бути посередниками в позасудовому вирішенні конфліктів, спорів. Уже не один рік реалізуємо у своїй практиці й відновне правосуддя: використовуючи можливості нашої системи, рятуємо молодих людей, які оступилися, від ув’язнення, у такий спосіб зберігши їх для суспільства. 

Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Полтавській області Олександр Черчатий.

Хочу наголосити, що надзвичайно важливим і актуальним для нас є питання якості надання правової допомоги. Нині можна впевнено говорити про фахову команду, яка працює в системі безоплатної правової допомоги нашої області, — це близько 150 штатних працівників. А ще ж є й наші партнери — адвокати, яких ми відбираємо на конкурсній основі. От буквально нещодавно завершився такий конкурсний відбір — переможцями стали 40 адвокатів, які виявили бажання долучитися до системи безоплатної правової допомоги. Цього року тільки в кримінальному процесі ми видали понад 3,5 тисячі доручень адвокатам. А якби не було гарантованої державою безоплатної вторинної правової допомоги, нашим клієнтам довелося б вдаватися до платних адвокатських послуг. 

Послугу з безоплатної правової допомоги можна дістати, не виходячи з власної оселі

— Якщо адвокати працюють за контрактом, то наскільки вони матеріально зацікавлені? Як оцінюється їхня робота? Може, було б краще, якби вони були штатними?

Олександр Черчатий: — Я завжди відверто говорю, що в системі безоплатної правової допомоги адвокат не заробить великих грошей. І якщо він ставить перед собою тільки таку мету, нам із таким точно не по дорозі. Оплата адвокатських послуг чітко узгоджена й регламентована. Існує певний калькулятор, який фіксує кожну стадію роботи адвоката. До того ж після її завершення він сам зобов’язаний надати звіт. Такі звіти перевіряють працівники нашого окремого відділу. Тобто це така собі своєрідна кухня скрупульозної роботи. Так, існує відповідна система контролю, адже йдеться про раціональне використання бюджетних коштів. На сьогодні в нас фактично немає заборгованості з виплат винагороди за роботу адвокатів. А якщо іноді й бувають невеликі затримки з оплатою в разі недостатнього фінансування, то згодом ситуація все одно вирівнюється. Будучи зв’язаним  контрактом із нашою структурою, адвокат лишається вільним, паралельно може вести власні справи, мати своїх клієнтів і повноцінно реалізувати себе у професії. Ми не впливаємо на його роботу, водночас маємо механізм моніторингу цієї роботи з метою дотримання стандартів якості. Якщо порушувати питання про штатних адвокатів, то це звужуватиме їхнє коло. До того ж це передбачає посадові оклади, збільшення фонду заробітної плати. Тож навряд чи ми колись до цього дійдемо. Навпаки, нині йдеться про оптимізацію структури, щоб полегшити тягар держави. 

— Чи є скарги на діяльність ваших структур? З іншого боку, чи трапляються «важкі» клієнти?

Олександр Черчатий: — Ну, якби я сказав, що в нас тут усе ідеально, ви, мабуть, мені не повірили б. Як і в будь-якій установі, організації, є ті, хто вдячний нам за роботу. Водночас бувають поодинокі випадки, коли клієнт не зовсім задоволений. Усе тому, що коли людина звертається по правову допомогу, то заздалегідь розраховує винятково на позитивний результат. І, відповідно, розчаровується, коли наш юрист чи адвокат, вивчивши надані нею документи, розуміє, що все навряд чи завершиться успіхом. Що ж до «важких» клієнтів, то, як відомо, існує незначний відсоток, так би мовити, професійних скаржників, які звертаються в усі інстанції та оскаржують усе, що тільки можна. 

Можемо похвалитися багатьма прикладами судових справ, які завершилися позитивно для наших клієнтів. Наприклад, житель Диканьки з допомогою юриста місцевого бюро правової допомоги через суд домігся зменшення плати за централізоване теплопостачання з 27,6 тисячі гривень (така сума була нарахована неправомірно) до 1,9 тисячі. Маємо  чимало виграних у судах справ, що стосуються пенсійного забезпечення. Не тому, що апарат Пенсійного фонду неякісно виконує свою роботу, а тому, що існують великі прогалини в чинному законодавстві, через що проблему доводиться розв’язувати винятково в судовому порядку. 

— Щоб одержати, скажімо, безкоштовну юридичну консультацію, потрібно відвідати центри або бюро правової допомоги, чи така послуга надається й «онлайн»?

Директор Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Людмила Бубир.

Людмила Бубир: — Ми є активними користувачами соцмереж, зокрема в нас є своя сторінка у «Фейсбуці», де можна поставити запитання, що вас цікавлять, а ще маємо  створений нашою системою мобільний додаток. Існує й система базових запитань та відповідей на довідково-інформаційній платформі «WikiLegalAid», розробленій з урахуванням найбільш поширених звернень по безоплатну правову допомогу. Людина цілодобово може звернутися за консультацією чи роз’ясненням і за номером телефона єдиного контакт-центру: 0 800 213 103 (дзвінки безплатні в межах України). Отож сьогодні можна дістати послугу з безоплатної правової допомоги, не виходячи з власної оселі.

Ганна ЯРОШЕНКОГанна ЯРОШЕНКО