Містобудівна реформа: думка архітекторки Ірини Особік

Чотирнадцятого грудня 2022-го року народні депутати в другому читанні ухвалили законопроєкт № 5655, який має реформувати сферу містобудування. Його ще не підписано президентом Володимиром Зеленським, проте він вже став доволі обговорюваним в українському суспільстві. 

«Полтавська Думка» вирішила дізнатись погляди людей різних сфер, що є дотичними до майбутньої містобудівної реформи. У минулому випуску ми дізнавались думку щодо законопроєкту №5655 у будівельника та директора «Комбінату Виробничих Підприємств» Сергія Іващенка, який зазначив, що попри те, що запропонована реформа потребує дискусії всіх зацікавлених сторін, в ній є очевидні позитивні моменти – зокрема автоматизація деяких послуг та усунення корупційних ризиків через недоброчесних чиновників. 

Цього разу ми запитали у головної архітекторки Полтавської області, голови ГО «Незалежна асоціація архітекторів» та учасниці ГО «Збережемо Полтаву» Ірини Особік її думку щодо майбутньої містобудівної реформи.  

Передісторія 

Автором та головним ініціатором проєкту містобудівної реформи є голова парламентської фракції «Слуга народу» Олена Шуляк. Його також підтримує Міністр Цифрової трансформації Михайло Федоров. Але є і ті, що виступають проти закону в такому вигляді і вимагають доопрацювати майбутню містобудівну реформу. 

Зокрема, петиція проти законопроєкту набрала необхідні 25 тисяч голосів у перший же день, а архітектори та мери українських міст виступили з критикою. В чому ж полягає резонанс навколо майбутньої містобудівної реформи та що вона пропонує? Про це далі. 

Законопроєкт №5655 пропонує ввести єдину електронну систему, куди забудовник має вносити проєктну документацію, а в традиційно державну сферу контролю над будівництвом — інтегрувати приватні компанії. 

Головна ідея полягає в тому, аби зменшити чинник людського фактора та прибрати потенційно корумпованих чиновників. Відтак рішення автоматизовано буде ухвалювати не окремий чиновник, а компʼютер.

Що про реформу думають архітектори? Відповідає головна архітекторка області Ірини Особік.  

Як Ви вважаєте, в чому сутність реформи містобудування? 


– Перш за все, як я бачу, сутність реформи містобудування полягає в уніфікації процесів, спрощенні процедури отримання дозволів на початок будівельних робіт, процедур будівництва, підготовчих етапів з виготовлення проектно-кошторисної документацій, спорудження об’єктів і врешті-решт здачі об’єктів в експлуатацію.

Тобто реформа містобудування повинна спростити ці всі процедури і скоротити шлях створення об’єкту архітектури.

Друге – це рівність в правах і відповідальності всіх стейкхолдерів цього процесу. Кожна із зацікавлених сторін повинна з повною відповідальністю виконувати свою частину роботи, згідно з чинними законами, нормами і правилами. В разі порушення цих законів – нести відповідальність в залежності від порушення.

Тобто, якщо архітектор проектує об’єкт з порушеннями норм чинного законодавства, то він несе за це певну відповідальність. Якщо будівельник, всупереч проектній документації, будує не те що запроектовано архітектором, то тоді він несе за це відповідальність. Коли власник об’єкта вимагає від будівельника будувати всупереч проектно-кошторисної документації, з порушенням норм і правил, тоді вже власник об’єкта несе за це відповідальність. Коли представник експертної організації дає експертизу всупереч діючому законодавству – тоді експерт несе відповідальність.

І, головне –  сутність реформи містобудування полягає в унеможливленні безпосереднього спілкування замовників та забудовників з одного боку та відповідальних осіб органів, що надають відповідні погодження та дозволи, з іншого боку. Загалом, ця реформа повинна максимально виключити корупційну складову в будівельній сфері.  

Як Ви оцінюєте ідею автоматизації та цифровізації певних етапів для отримання дозволу на будівництво? Чи справді це полегшить життя усім учасникам?

– Я оцінюю саме ці положення реформи містобудування дуже і дуже позитивно. Цифровізація процесу, це саме те, що  виключає безпосереднє спілкування учасників з метою зговору і унеможливлює корупційні складові – це те, що має бути закладено.

Направляючи документи через комп’ютер ви не бачите тієї людини, яка у вас приймає документи і не бачите тієї людини, яка надає дозвіл на початок будівельних робіт, містобудівні умови та обмеження,  або виписує сертифікат завершеного будівництвом об’єкта. Ви персонально з цією людиною не спілкуєтесь, а отже це виключає можливість корупційного зговору чи будівництво якихось корупційних схем. 

Чи справді це полегшить життя всім учасникам? Ну, як і все нове, на перших етапах впровадження, поки ці процеси знаходяться в тестовому режимі, життя всім учасникам процесу це безумовно не полегшить. Доведеться до нього звикати, напрацьовувати механізми подання тощо. Але, коли вся процедура буде відлагоджена і працюватиме без збоїв та проблем, то тоді процедура реально дуже сильно полегшить роботу в сфері будівництва і містобудування.

Чому ж тоді закон викликав таку бурхливу реакцію, особливо на рівні громад?

– Цей закон не тільки про цифровізацію процесу. Він включає в себе цілу низку пунктів і змін до чинного законодавства саме в проектно-будівельний галузі і тому бурхливу реакцію викликали інші пункти цього закону. Не можна сказати, що вони геть негативно відобразяться на містобудуванні, але ці пункти мають бути обговорені і на рівні органів місцевого самоврядування і на рівні архітектурної спільноти. 

Кажуть, що реформа відбирає частину повноважень у місцевих громад щодо затвердження відповідної дозвільної документації.  Ви особисто бачите в цьому проблему?

– Я б не давала якихось власних трактувань закону. Але скажу вам так: реформа не відбирає частину повноважень у місцевих громад щодо саме затвердження відповідної дозвільної документації. Там питання полягають в дещо інших нюансах, оцінку яким мають давати юристи і, власне, проєктанти, архітектори, містобудівельники та органи місцевого самоврядування, які працюють в цій галузі. В нас відбулася реформа децентралізації і у зворотному напрямку в одній галузі централізувати ці процеси було б трохи некоректним, тому я думаю що оцінку цим положенням  закону повинні давати відповідні фахівці.  І обговорювати ці положення треба на найширшому рівні, знаходити консенсус по кожному з пунктів, які викликають недовіру чи бурхливу реакцію.