Містобудівна реформа: думка депутата та підприємця Юрія Бражника

Попри війну, життя в Україні триває і вже зараз перед усіма українцями постає не лише питання боротьби за нашу Незалежність, але й питання майбутнього для якого здобувається ця Незалежність. 

За підрахунками експертів, до 2019 року річний обсяг хабарів у будівельній сфері становив від 2,7 до 3,5 млрд грн. Саме тому одна з нагальних дискусій, що точиться в українському суспільстві стала тема законопроєкту №5655 або простими словами – нової реформи містобудування. 

Законопроєкту, який народні депутати в другому читанні ухвалили чотирнадцятого грудня 2022-го року Він ще не підписаний президентом Володимиром Зеленським, проте він вже став доволі обговорюваним в українському суспільстві. 

«Полтавська Думка» вирішила дізнатись погляди людей різних сфер, що є дотичними до майбутньої містобудівної реформи. У минулому випуску ми дізнавались думку щодо законопроєкту №5655 у будівельника та директора «Комбінату Виробничих Підприємств» Сергія Іващенка та головної архітекторки Полтавської області, голови ГО «Незалежна асоціація архітекторів» та учасниці ГО «Збережемо Полтаву» Ірини Особік. 

Цього разу ми запитали у депутата Полтавської міської ради від фракції «Слуга Народу» Юрія Бражника його думку щодо майбутньої містобудівної реформи.  

Передісторія 

Автором та головним ініціатором проєкту містобудівної реформи є голова парламентської фракції «Слуга народу» Олена Шуляк. Його також підтримує Міністр Цифрової трансформації Михайло Федоров. Але є і ті, що виступають проти закону в такому вигляді і вимагають доопрацювати майбутню містобудівну реформу. 

Зокрема, петиція проти законопроєкту набрала необхідні 25 тисяч голосів у перший же день, а архітектори та мери українських міст виступили з критикою. В чому ж полягає резонанс навколо майбутньої містобудівної реформи та що вона пропонує? Про це далі. 

Законопроєкт №5655 пропонує ввести єдину електронну систему, куди забудовник має вносити проєктну документацію, а в традиційно державну сферу контролю над будівництвом — інтегрувати приватні компанії. 

Головна ідея полягає в тому, аби зменшити чинник людського фактора та прибрати потенційно корумпованих чиновників. Відтак рішення автоматизовано буде ухвалювати не окремий чиновник, а компʼютер.

Що про реформу думають представники місцевого самоврядування? Відповідає депутат Полтавської міської ради Юрій Бражник.  

Як Ви вважаєте, в чому сутність реформи містобудування? 

– По-перше, це цифрування всіх даних та рішень, що унеможливлює прийняття рішень корумпованими чиновниками. Друге – у органів місцевого самоврядування прибираються можливість маніпулювати таким поняттям як містобудівні умови. Саме на цьому місці всі міські голови викручують руки будівельним компаніям і приватним будівельникам. 

Як Ви оцінюєте ідею автоматизації та цифровізації певних етапів для отримання дозволу на будівництво? Чи справді це полегшить життя усім учасникам?

– Звісно, якщо будуть прозорі правила гри. Чим більше рішень буде приймати комп’ютер, тим краще для всіх. Гарний приклад – це колишні інспектори ДАІ, які раніше стояли з радарами де і як завгодно. Це породжувало корупцію та всіх дратувало. 

Інша історія – це відеокамера, яка автоматично фіксує порушення. І якщо ти порушив, тобі одразу в онлайні прийшло сповіщення та штраф. Цей же штраф можна одразу в онлайн режимі сплатити і все. Всім одразу легше жити. 

Чому ж тоді закон викликав таку бурхливу реакцію, особливо на рівні громад?

– Тому, що у керівництва громад забирають корупційну складову. І тому багато міських голів різних рівнів почали підіймати велику хвилю невдоволення. Через ці зміни вони не зможуть «доїти» будівельників. 

Кажуть, що реформа відбирає частину повноважень у місцевих громад щодо затвердження відповідної дозвільної документації.  Ви особисто бачите в цьому проблему?

– Так, дійсно частину повноважень місцевих громад дійсно буде усунено. Мова йде про видачу містобудівної документації. Але я впевнений, що це не гірше, а краще. Тим паче, що вводяться додаткові інститути контролю, а у самих громад також залишається інститут контролю. 

Тому впевнений, що дана реформа точно змінить правила гри і набагато полегшить життя будівельним компаніям з однієї сторони та унеможливить порушення й незаконні забудови з іншої сторони. Комп’ютер не обдуриш і якщо на конкретній земельній ділянці не можна щось будувати, це в автоматичному режимі блокується. 

Які плюси та мінуси є у запропонованої реформи на Вашу думку?

Я впевнений, що будь-який законопроєкт можна трактувати в залежності від того, як ти хочеш його читати. Якщо ти хочеш шукати в ньому плюси – звісно, що ти їх знайдеш. Якщо зациклюватись на проблемах – будеш шукати мінуси. Звісно, їх можна знайти в будь-якому законі. 

Щодо законопроєкту №5655, то тут існує пересторога в тому, що будівельні компанії будуть створювати власні фірми. які будуть займатися наглядом. Але насправді інститут приватного технічного нагляду за будівництвом доволі непогано себе показує, адже ніхто не зацікавлений втрачати дороговартісну ліцензію. Я особисто займаюсь малоповерховою забудовою і неодноразово зіштовхувався з переведенням житлового фонду в нежитловий і ось щодо конкретних якихось районів, міська влада постійно на щось натякає і не видає містобудівні умови. Тому впевнений, що чим більше в нашій державі буде цифрових рішень та чим частіше замість людей рішення буде приймати комп’ютер, тим менше буде корупції. І як результат усім, хто працює і намагається жити в правовій державі Україна, буде легше.