Підсумки 2022: як оцінюють цей рік журналісти, волонтери та військові?

Без п’яти хвилин минулий, 2022-й рік, став справжнім потрясінням: українці зустріли війну, збирали усією країною на «Байрактари», раділи ювілейним 100 тисячам вбитих росіян, стикнулися з загрозою тотального блекауту та вперше святкували Різдво за новим календарем. 

Грудень – саме час підбивати підсумки року, тому «Полтавська Думка» запитала у людей різних сфер та професій про їхній 2022-й рік: про те як вони оцінюють свій особистий та професійний рік, про святкування новорічних свят та про те, що вони чекають від наступного року.

Як ви оцінюєте свій особистий і свій професійний 2022-й рік? 

Надія Кучер, головна редакторка онлайн-медіа “Фундамент”, представниця Інституту масової інформації в Полтавській області:

– Вважаю, за рік що минає, я зробила багато для свого особистого розвитку, й задоволена цим. Через війну реалізувала не все, що планувала, але вірю, що обов’язково зроблю після Перемоги. Якщо оцінювати професійну діяльність, ставлю плюс собі і усім тим полтавським редакціям, які змогли втримати свої видання від повного закриття. Неймовірно пишаюся всіма колегами і колежанками, які продовжують працювати, при цьому ведуть активну волонтерську діяльність. Головним професійним досягненням року вважаю те, що завдяки підтримці Інституту масової інформації змогла організувати і відкрити в місті Медіабазу – захищений безкоштовний простір для роботи місцевих журналістів, релокованих, або тих, які прямують через Полтаву. Простір функціонує, щоб журналісти могли продовжувати оперативно працювати під час тривалого відключення електроенергії, відсутності інтернету. Приміщення оснащене всім необхідним для цього – є генератор, старлінк, інша необхідна техніка. Також можу відмітити, що завдяки Інституту масової інформації залучила для роботи полтавських журналістів, які висвітлюють війну засоби індивідуального захисту –  бронежилети, аптечки, тактичні окуляри, павербанки тощо. Три місцеві видання отримали фінансову допомогу для продовження медійної діяльності, а це дуже важливо. Над цим і продовжу працювати наступного року. 

Вадим Ямщиков, військовий ЗСУ, депутат Полтавської міської ради восьмого скликання:

– Рік тяжкий. Воєнний стан вніс корективи на рахунок депутатства. Фактично, прийом громадян, депутатській комісії і все інше – відійшло на другий план. Тому що в цей тяжкий час перш за все ми стали волонтерами, потім у квітні я вступив до лав Збройних сил України і перебуваю зараз на службі.

Коли я почав служити то зрозуміло що депутатською діяльності займатись стало дуже тяжко. Але я коли в Полтаві, то знаходжу час і приходжу на комісії, на сесії бо,вважаю це важливим. Хоча у ці 9 місяців повноваження депутатів були обмеженні й всі рішення приймав виконком, але встигли за моєю ініціативою ще до початку повномасштабного вторгнення прийняти програму «Полтавський супротив» та інші питання допомоги військовим. 

Підіймаю такі питання й зараз, зокрема про допомогу військовим частинам і взагалі військовим. Ще до початку вторгнення вдалося відкрити в бізнес-центрі «Дія» центр комплектації – там надавалась інформаційна та взагалі будь-яка допомога щодо вступу в ТрО. Пріоритетом цього року стала допомога – допомога військовим, допомога переселенцям та сім’ям, що змушені були покинути зону бойових дій і знову таки, допомога нашим воїнам у захисті країни.

Анастасія Лісова, івент-менеджерка ГО «Містохаб», волонтерка: 

– Перше, що я можу сказати – в мене все перевернулось із ніг на голову. Людина, яка зустрічала 2022-й рік і я, яка готується зустрічати 2023-й рік – це дві дуже різні людини. За цей рік я навчилась брати і нести відповідальність, стала сміливішою, відповідальнішою і це стосується як особистого, так і професійного. 

Мій професійний рік…я б сказала, що він дуже успішний. Дуже багато всього нового, я в команді «Містохабу», мені довіряють, я бачу результати своєї роботи і це дуже тішить.

Я від багатьох людей чую, і думаю це зрозуміло, оскільки у нас в країні йде війна, що на особливо на початку це був мега тяжкий період і завжди в такий час період відфільтровуються люди. Тяжкі часи показують хто є хто і з тільки деякими ви проходите ці важкі періоди, але ти ніколи не втратиш людину, яка дійсно твоя. 

Як і чи плануєте ви святкувати новорічні свята?

Надія Кучер, головна редакторка онлайн-медіа “Фундамент”, представниця Інституту масової інформації в Полтавській області:

– Я не знаю чи наші свята будуть такими, як колись. Ми всі змінилися. Поки в Україні триває війна, святкового настрою немає. Захищаючи країну, гинуть українські військові. За десять місяців війни росія вчинила 467 злочинів проти журналістів і медіа в Україні, за статистикою Інституту масової інформації, 42 журналістів вбили. Я не можу святкувати, думаючи про все це. 

Хоча з донькою ми купили і прикрасили ялинку, а я готую для неї новорічні подарунки. У дітей, вважаю, попри війну, повинне бути свято. Жодна війна не може забрати радість у дітей. Принаймні, ми можемо постаратися, щоб це було так. А новорічні свята святкувати планую обов’язково – після Перемоги України!

Вадим Ямщиков, військовий ЗСУ, депутат Полтавської міської ради восьмого скликання:

– Не планую святкувати напевно, тому що, на жаль, я перебуваю на службі. Не кращий рік для святкування, якщо чесно. Тож якщо і буду, так би мовити, святкувати свята – то лише побачившись і побувши з сім’єю.

Я ще не знаю чи взагалі зможу бути з сім’єю на Новий рік чи на свята, бо є служба, є чергування, наряди ніхто не скасовував – це по-перше. По-друге, моя дружина Катерина Ямщикова зараз теж на фронті і незрозуміло чи зможе вона хоча б на пару діб вирватись в Полтаву. 

Анастасія Лісова, івент-менеджерка ГО «Містохаб», волонтерка: 

Святкувати точно буду. Як? Взагалі нуль ідей, новорічного настрою немає, незважаючи на те, що у мене вдома є і ялиночка, вся кімната в гірляндах і ми слухаємо класичні традиційні різдвяні пісні. Настрою немає, але нічого я сподіваюсь, що 31 грудня цей настрій з’явиться хоча б там на якісь дві годинки. 

Наступний рік – буде краще? Чи є у вас якісь плани та бажання на наступний, 2023-й рік?

Надія Кучер, головна редакторка онлайн-медіа “Фундамент”, представниця Інституту масової інформації в Полтавській області:

– Вірю, що буде краще, бо буде Перемога України. Бажання як і в мільйонів українців та українок – Перемога України, вільна, незалежна держава. Щодо планів, вони стосуються в основному професійної діяльності: працювати ще ефективніше над створенням комфортним та безпечним середовищем для роботи журналістів у місті та області, над розширенням Медіабази – простору для безпечної роботи журналістів у Полтаві.

Вадим Ямщиков, військовий ЗСУ, депутат Полтавської міської ради восьмого скликання:

– На наступний рік в мене великі плани! І Буданов прогнозує що у 2023-му році ми вийдемо на кордони України до 1991-го року і мені хотілося б в це вірити. І напевно це те бажання, яке б я загадав і на Новий рік – прогнати московських окупантів, в наступному році завершили війну і займатися відбудовою країни і її розвитком. 

Є розуміння, що ми повинні перемогти і як говорив президент – якщо Росія захоче зупинити війну, то вона зупиняється і повертається до себе, а ми не можемо зупинитись, бо нам нікуди відступати. От я бажаю, щоб в наступному році ми перемогли, вигнали російських окупантів і побудували паркани, рови, куди б запустили крокодилів, аби більше ніяка сусідня наволоч до нас не лізла!

Анастасія Лісова, івент-менеджерка ГО «Містохаб», волонтерка: 

– Чесно скажу – не задумувалась над тим чи буде наступний рік краще. Я дуже сподіваюсь, що він буде не гірший ніж 2022. Хочеться вірить, що це буде рік нашої перемоги, але в той же час не хочеться сильно загадувати, аби потім не розчаровуватись. Тому якщо він буде не гірше ніж 2022 це вже добре.

Я розумію, що 2022-й, м’яко кажучи, не найкращий рік, але хоча б не гірше. До цього рівня стресу ми вже підлаштували все-таки.

Дуже хочу, щоб закінчилися війна у нас в країні, щоб ми перемогли і щоб безпекова ситуація дозволила мені робити мою роботу влаштовувати масштабні «Спаські двіжі»  від ГО «Містохаб», щоб наш «Містохаб» нарешті відкрив свої двері для відвідувачів вже в повноцінному форматі.