Посівна на Полтавщині: проблеми, виклики та чи справді можливий голод в Африці

Травень традиційно є останнім місяцем посівної, яка є для нашої країни над важливим процесом. Щоб осягнути масштаб та роль праці аграрії для економіки України можна згадати нещодавнє інтерв’ю прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, який заявив, що тільки експорт наявних надлишків дадуть нам 7−10 млрд доларів.

Але попри усі виклики з якими стикнулася Україна після 24 лютого, посівна продовжується за планом. В Мінагрополітики зазначили, що сівба відбувається на всій контрольованій території, де немає бойових дій і вже засіяно 75% від запланованого.

«Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, це близько 75 % від посівних площ, які планувалось засіяти. Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки», – розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Ми поспілкувалися з місцевими аграріями, щоб дізнатись про те як під час війни проходить посівна саме у Полтавській області. 

Готовність та плановість у ході виконання посівів підтверджує й наш співрозмовник Віталій, який є агрономом ТОВ «Спілка селян «Тростянець»»

«В нашому господарстві всі площі засіяні» – каже він.

Як проходить ця посівна та з якими труднощами ви вже спіткнулися? 

У нас були проблеми, як і у всіх, але ми з ними впорались, бо в нас були запаси. Ми були підготовлені – насіння закупили, добрива також були. Паливо, посівні матеріали та засоби захисту рослин (ЗЗР) були заздалегідь на наших складах, тому в принципі посівна пройшла нормально. 

Цю посівну ми пройшли, але вже зараз існують проблеми з добривами, ціна яких підскочила в три рази. Тому це породжує питання рентабельності вирощування деяких культур. Якщо ми раніше озимину 200 кілограмів сіяли, то зараз… це невиправдане задоволення. 

Як пройшла посівна в інших господарствах?

Основні та найбільші проблеми були з паливом, а особливо з дизпаливом. Дуже велика проблема була ще й з посівним матеріалом – хтось не замовив наперед або не проплатив, тому це викликало великі труднощі. Були також перебої поставок насіння для тих, хто не замовив усе необхідне заздалегідь. 

Склалася така ситуація, в країні війна тому багато посівного матеріалу через це застрягло на складах. Тому десь люди фізично не могли забрати насіння. Проте нам пощастило, бо ми готували “сані влітку”.

Збут товару

Нагадаємо, морська блокада ворогом українських портів є чи не найголовнішою проблемою для аграріїв та уряду країни, адже через них йшло майже 90% українського експорту. Про це розповідав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який додав, що «надзвичайно велика кількість» зернових, які мали бути експортовані до серпня, зараз зберігаються на зерносховищах, на елеваторах чи складах.

Таким чином в разі, якщо уряду не вдасться налагодити нові, ефективні логістичні шляхи, що компенсують чи замінять функцію українських портів, виникне проблема, коли фермерам просто не буде де зберігати свій врожай. 

«Ми спільно з нашими партнерами шукаємо альтернативні шляхи налагодження експорту. Не хочу наперед їх відкривати, але є як мінімум три альтернативних варіанти і частково експорт уже відбувається. Ми будемо нарощувати об’єм і я практично переконаний, що на 80% від обсягів ми забезпечимо можливість здійснювати експорт» – каже прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Пан Віктор теж описує цю проблему як основну на рівні з нестачею палива, затримкою насіння, ЗЗР та постачання добрив для тих, хто не зробив стратегічні запаси на своїх підприємствах. 

Була проблема, що сіяти, оскільки порти закриті, збуту немає, ціни на ринку немає. І тому постало питання про рентабельність посіву тієї чи іншої культури. Що сіяти? Ось таке питання стояло, тому потрібно було коригувати всі наші плани буквально на льоту. 

Але в цілому, ми дотримались плану і все, що планували з осені-зими ми зробили. Багато хто, наскільки мені відомо, відмовляються від кукурудзи через переповнені склади.  

Зараз також немає ціни на продукцію, адже порти повністю заблоковані, а отже немає ринку збуту. І ми з цим поки нічого не можемо зробити. 

Також я знаю, що не у всіх господарств був ресурс наповнити собі усі необхідне для посівної то було скрутно. Всіма правдами й не правдами, але вони справились, бо треба працювати. 

Які прогнози на майбутнє та чи справді Африка під загрозою голоду?

Сподіваємось на краще і обов’язково працюємо, бо людям потрібно їсти, а нам працювати. Поки в такому режимі, але працюємо. 

Складно прогнозувати, але сподіваємось на краще. Багато фермерів ризикували – сіяли навіть те, що в них в достатку і на що немає ціни. Наша справа працювати, а там є надія все буде добре. 

Ми плануємо свою діяльність, але з поправкою на те, що буде і як буде робити уряд нашої держави. В цьому році наше керівництво все розрахувало дуже вдало, далі питання відкрите. Ніхто не знає як буде далі, але все залежить від Верховної Ради, президента та їх рішень. 

Сіяти в будь-якому разі будемо! Але зараз усе будемо планувати в міру поступання задач, самі розумієте, такий час. Дякувати Богу та ЗСУ, що у нас на Полтавщині відносно, наскільки це можливо спокійно, тому так. 

Зараз йдемо за планом – наносимо засоби захисту рослин, доглядаємо та оброблюємо культури, далі будемо дивитись і по ходу коригувати.

Щодо Африки та світу, то аналітики справді кажуть, що Україна і Європа голодними не будуть, проте бідніші країни, в тому числі і Африки під загрозою. Але знову ж таки, це тільки прогнози, ми сподіваємось на скорішу перемогу та повернення до звичного життя.

Аналітики та аграрії також запевняють, що навіть попри повномасштабну війну Україна все ж зможе цього року забезпечити свої потреби в вівсі, гречці та просі, оскільки посівна цих культур активно продовжується.

Разом з тим, за даними аналітиків Українського аграрного клубу (УКАБ), за кордоном традиційно доведеться купувати лише рис. За словами експертів, крупи особливо важливі для продовольчої безпеки країни, адже споживання вівса в Україні сягає 4,2 кг на рік на людину, а гречки – 2,8 кг.

«У споживчому кошику українців значне місце займають крупи. Понад 30% калорій, що отримуються, формується саме завдяки продуктам переробки зерна. Зрозуміло, що під час війни виробництво круп є першочерговим у формуванні продовольчої безпеки», – зазначили в УКАБ.

Але аграрії висловлюють побоювання щодо майбутнього врожаю — чи посіють та виростять сільгоспвиробники достатню кількість потрібних для переробки культур. Адже за нинішньої ситуації спрогнозувати остаточну кількість посівів круп’яних складно. Так само як і неможливо оперативно відслідкувати динаміку виробництва за видами круп у розрізі регіонів.

Раніше перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що Україні для внутрішнього споживання вистачить 40% цьогорічного урожаю зернових.

«Маємо на сьогодні досить сприятливі погодні умови. В разі відсутності інших форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю цього року, який розпочнеться вже наприкінці червня – на початку липня», – зазначив Висоцький.

А як повідомив голова Полтавської ОВА Дмитро Лунін посівна кампанія в області виходить на фінішну пряму. Станом на зараз аграрії Полтавщини посіяли понад 1159,6 тис. га сільськогосподарських культур. Це більше 85 % від відведених в області площ: 

«Все відбувається за планом. Багато господарств уже повністю закінчили посівну, особливо в південних районах. Так що Полтавщина свій продовольчий фронт тримає. Все буде Україна!»

Оновлено. 26 травня голова Полтавської ОВА Дмитро Лунін заявив, що посівна кампанія на Полтавщині офіційно завершилась. За її результатами аграрії області посіяли 1402,6 тис. га сільськогосподарських культур.

Юрій ДРОГА