Про коронавірус, «Велике будівництво» та результати 2 років роботи — з Олегом Синєгубовим 

З 11 листопада 2019 року Полтавську обласну державну адміністрацію очолює Олег Синєгубов. До Полтави він приїхав за призначенням Президента Володимира Зеленського з Харкова. Там закінчив Університет внутрішніх справ, за освітою —  юрист. Працював слідчим, вів підприємницьку діяльність. Був успішним адвокатом. Викладав у Харківському національному університеті внутрішніх справ на посаді декана. Здобув звання доктора юридичних наук. Має дружину та двох дітей. Це — фактично все, що про Синєгубова знали люди на час його призначення. 

Олег Синєгубов сів у крісло, як казав чи не кожний президент у своєму новорічному привітанні, у «непростий час, сповнений випробувань»: коронавірус, до якого ніхто не був готовий, мітинги в Нових Санжарах, місцеві вибори, і знову — коронавірус. А ще — багато «Великого будівництва». 

Ми поговорили з очільником області про два роки на посаді, дізналися про амбітні плани та долю довгобудів. 

Про коронавірус 

Варто, думаю, почати з теми коронавірусу: особисто ви вакцинувалися? Якщо так, то як перенесли?

Я щепився щойно почалася вакцинальна кампанія, як і всі працівники облдержадміністрації. Нам кололи AstraZeneca. Щеплення переніс без симптомів: так, була слабкість, відчувалося місце щеплення і не більше. Це було моє свідоме рішення. 

Вважаю, що всі люди мають щепитися. Потрібно зрозуміти, що мова йде не лише про твої права, але й права інших людей, що тебе оточують. 

Вакцина — єдиний дієвий спосіб боротьби з поширенням коронавірусу. Адже нині в області ми маємо дуже негативну динаміку поширення, навіть перевищуємо показники 2020 року. 

Днями в Києві пройшли мітинги так званих «антивакцинаторів». Яке ваше ставлення до публічної демонстрації такої позиції?

Я вважаю це неправильним. Знаєте, у правників є теза: права людини закінчуються рівно там, де починаються права інших. Потрібно свідомо ставитися не лише до свого життя, але й до життя, здоровʼя людей, які тебе оточують. Зараз і без того дуже складно пояснити людям, що вакцинуватися потрібно, що це цілком безпечно та свідомо, а такі мітинги ніби на крок назад відштовхують.

Які показники вакцинації на Полтавщині? 

Полтавська область — одна з лідерів, це навіть президент відзначив. У нас уже щепилося більш ніж 50% дорослого населення області. Згідно з останніми статистичними даними, фактично на території області проживає 1 мільйон 369 тисяч людей. З них щепилося понад 800 тисяч. Це хороші показники. Однак, і ми це визнаємо, недостатні, щоб можна було говорити про колективний імунітет.  

Щодо купівлі підроблених сертифікатів та негативних результатів тесту на COVID-19: нещодавно зʼявилася інформація щодо того, що люди з фальшивими документами можуть звернутися до правоохоронців, зізнатися та отримати право вакцинувати по-справжньому. Як ви до цього ставитеся та загалом до підроблення сертифікатів та довідок? 

Люди, які підробляють або купують сертифікат, програють двічі: по-перше, це є порушенням закону; по-друге, це позбавляє права вакцинуватися. Розглядаючи зміни про добровільне зізнання: для нас сам факт того, що людина про все чесно розповіла, — це другорядне. Головне, щоб усі насправді отримали дозу вакцини та були захищеними.

Ми усіляко намагаємося підвищити показники вакцинації та достукатися до людей. Наприклад, ми запустили соціологічне дослідження у межах області. Дані дозволять нам зрозуміти, які саме чинники впливають на свідомість людей, які є перешкоди, що заважають вакцинуватися. Це небажання, нерозуміння чи банально немає можливості? Отримавши та проаналізувавши інформацію, ми будемо чітко розуміти, де нам потрібно підсилитися. 

Злі язики кажуть, що негативне ставлення до вакцини та те, що громада розділилася, — це наслідок комунікаційного провалу влади. Прокоментуєте? 

Влада робить буквально усе, щоб вакцинація була максимально доступною. Нині у нас діють пункти та центри вакцинації, є мобільні групи, і вони забезпечені усім необхідним. 

А далі — це уже про самосвідомість людей. І справа не в тому, щоб переконати когось у безпечності вакцини. Потрібно дивитися глибше: більшість населення загалом досить несвідомо ставиться до щеплень. З дитинства переважно всім казали: хай краще перехворіє — імунітет кращим буде. І зараз ми маємо наслідки політики у цій сфері, що тривала понад 20 років.

Я хочу сказати, що це ставлення не конкретно до вакцини проти коронавірусної інфекції, це загальна тенденція. Тому дуже складно за короткий проміжок часу змінити свідомість, що формувалася протягом останніх кількох десятків років.

Ви сказали, що влада робить усе можливе, щоб вакцина була доступною. Розкажіть, наскільки ми забезпечені. 

Повірте, проблем із забезпеченням немає уже мінімум місяців шість. Та й від початку проблем як таких не було, швидше — було завдання забезпечити необхідну кількість доз. Зараз доступна будь-яка вакцина. 

Від початку вакцинальної кампанії ми стежимо за динамікою та реагуємо на будь-які зміни. Наприклад, аналізуємо, яка вакцина має попит. Так, раніше усі хотіли Pfizer. Зараз на першому місці в області CoronaVac. Це показує, наскільки люди піддаються впливу: хтось, навіть не профільний експерт, сказав, що Pfizer гірша — усі пішли шукати CoronaVac. Потім хтось інший сказав, що CoronaVac — гірша, всі щеплюються Pfizer. 

Тому ще одна наша задача: пояснити, що вакцина однаково ефективна, навіть виготовлена за одними й тими ж принципами, та й діє однаково. 

Земельна реформа та «Велике будівництво»

Полтавська область є однією із лідерок щодо укладання земельних угод. Але при цьому тема продажу землі є досить чутливою, що стало серйозним випробуванням для влади. Як ви оцінюєте ступінь захисту інтересів, яким буде шлях до продажу землі, які є перспективи залучення додаткових інвестицій? Можна якось монетизувати? Наприклад, на рівні країни Шмигаль озвучував суму у 10 мільярдів доларів.

Я б хотів спочатку розповісти загалом про земельну реформу. Памʼятаю, як вона розпочиналася 2019 року. Тоді у нас проходили форуми, численні зустрічі, де ми намагалися почути всіх — фермерів, великих та маленьких землевласників і потенційних власників земельних паїв. Чому я кажу «потенційних землевласників»? Тому що до цього людина була власником не повною мірою. Бо повноправним власником стаєш, коли є три захищені законом можливості: володіння, користування та право розпорядження. Тому раніше поняття «власник» було більше титульним. На моє особисте переконання, земельна реформа — це лише легалізація того ринку землі, що фактично існував і до цього. У нас, наприклад, уже давно віддають в оренду земельні паї на 50 років — усі розуміють, про що йде мова насправді. 

Зараз Полтавщина дійсно є однією із лідерок за кількістю укладених земельних угод — близько 6,5 гектарів землі. Загалом в області 2 мільйони 200 тисяч гектарів землі. Це щоб картина була повною та всі розуміли динаміку. Плюс у тому, що податки із цих угод пішли до державного та місцевого бюджетів. Від цього виграє і громада і держава. 

Проте головна цінність не у цьому, а у тому,  що люди отримали право самостійно розпоряджатися своєю землею. Адже пай став повноцінним об’єктом ринкових відносин: його можна закласти в іпотеку, отримати кредит. Це нормальна європейська та світова практика. 

Про перспективи та побоювання щодо наслідків продажу землі іноземцям: можете не хвилюватися, цей момент проговорювали неодноразово. Упевнено можу сказати, що інтереси держави здавати ніхто не збирається. 

Темпи розвитку проєкту «Велике будівництво» на Полтавщині експерти пов’язують із вашим впливом в Офісі Президента. У чому ваш секрет та як ви оцінюєте перспективи реалізації проєкту? 

Голови облдержадміністрацій за великим рахунком і були призначені президентом, щоб впроваджувати його політику тут, на місцях. Цілком справедливо, що темпи реалізації програми повністю залежить від ефективності місцевої влади. Адже протягування проєктів — багаторівневий та складний процес. По-перше, кожний проєкт потрібно презентувати Кабміну, профільному Міністерству розвитку громад та територій, врешті — Офісу Президента. Лише так можна отримати фінансування. Кожний об’єкт «Великого будівництва» — це окрема історія, окрема «війна та мир». 

Тепер — щодо Полтавщини. Спочатку стояла задача привести до ладу довгобуди. Їх не має бути взагалі. І є два варіанти: або знести, або знайти кошти, щоб закінчити роботи. І ми щоразу обираємо якраз другий варіант. Наприклад, уже закінчуємо басейн на Петра Юрченка — дуже сподіваюся, що до кінця року ми введемо його в експлуатацію. 

Окремі журналісти та активісти запитують: чому скрізь встановлюють банери «Великого будівництва»? Ви знаєте, я хочу, щоб у нашій області було якомога більше таких банерів. Адже такий банер — це гарантія того, що роботи буде завершено, що незабаром громада отримає функціональний об’єкт, хай це філармонія чи басейн.

Зараз ми маємо дуже амбітні плани. Якщо ми зможемо реалізувати бодай 50% запланованого, Полтавщина отримає об’єкти, яких не мала протягом 25 років незалежності. 

Яка роль голови ОДА у реалізації «Великого будівництва»? 

Голові облдержадміністрації доводиться адвокатувати кожний об’єкт, кожний об’єкт я маю відстоювати в Офісі Президента. Адже областей дуже багато, голова кожної приїжджає та каже — «ось це нам дуже треба зробити». Але ж грошей на всіх не вистачить. Тому між нами навіть виникає свого роду суперництво.

Потрібно ж розуміти, що чим більше таких глобальних інфраструктурних об’єктів буде, тим більше державних інвестицій для розкриття потенціалу області ми матимемо.

На минулій сесії міський голова Полтави Олександр Мамай досить критично висловився щодо проєкту «Велике будівництво». Це якось залежить від того, яка кількість об’єктів будівництва буде реалізована у місті? Чи означають такі критичні висловлювання міського голови в адресу ваших проєктів, що у вас непрості стосунки з Мамаєм?

На жаль, міська влада за чолі з міським головою ще досі не відійшли від політики в деяких питаннях. Мабуть, це наслідки виборів. Жителі громади від цього точно не виграють. Сьогодні я бачу перспективи, щоб разом із містом реалізовувати проєкти на умовах співфінансування, щоб покращити життя людей. За такі проєкти я готовий боротися, відстоювати їх, залучати кошти. Наприклад, побудувати зразкову школу, створити індустріальний парк, залучити спільні інвестиції.

Перейдімо до конкретних об’єктів. Зараз ми маємо добудоване приміщення, що зводилося під ЦНАП. Чому місто досі не експлуатує будівлю? 

Краще з цим питанням звернутися до міста. Я можу лише висловити власну думку: не провели сесію, не виділили гроші на закупівлю, елементарно, меблів. Облдержадміністрація зробила усе, що необхідно: надала договори за 1 гривню, повністю усе погодила з обласною радою, з юридичним відділом міської ради. Там є все необхідне для роботи, потрібно придбати умовно три телевізори для електронної черги, 20 столів та 20 комп’ютерів. Усе — новий ЦНАП буде функціонувати. 

Звідси — питання: скоро область добудує басейн на Петра Юрченка, що ви будете з ним робити? 

На минулій сесії обласної ради було вирішено створити комунальне підприємство, засновником якого є обласна рада. Так що установа та саме приміщення буде належати обласній раді. Коли ми розглядали можливі концепти функціонування, то зійшлися на тому, що підприємство має також надавати і платні послуги.

Хочу ще сказати, що спортивний комплекс розрахований на вирощування професійних спортсменів. Але займатися там зможуть усі.  

Є шанс, що на відкриття приїде президент? 

Так, дійсно, президент планує візит саме під відкриття цього об’єкту. 

Розкажіть про супутній проєкт «Здорова Україна» — масштаб, обсяг, перспективи.

Це ініціатива президента. Варто сказати, що це не про професійний спорт, а про нас із вами — пересічних громадян, які просто хочуть займатися спортом. Полтавщина та ще п’ять областей обрані пілотними для реалізації програми.
Згідно з планами, в області має бути встановлено 500 спортивних майданчиків. Цього року ми збудуємо 105 майданчиків. Протягом наступного року повністю виконаємо план. 

Напевно, ви бачили безліч відео та дописів, де місцеві депутати піаряться на тому, що це саме вони встановили майданчики. Як ставитеся до цього?

Нормально. Я ж не буду бігти на майданчики та розповідати, що це я ними займався, що це завдяки мені його встановили. Тому я запрошую абсолютно всіх: можете приходити та говорити, що це ваша заслуга. Головне — щоб ці об’єкти було встановлено. 

Я думаю, що люди розуміють, хто насправді виділяє кошти. А я краще займуся більш важливими справами — працюватиму над тим, щоб завести якомога більше державних інвестицій для реалізації дійсно важливих для людей проєктів.

Про «Велику реставрацію»

У Полтаві є ще майже повністю зруйнована історична будівля — Кадетський корпус. Що з ним? Чи підпадає його відновлення під котрусь із програм?

Спочатку я хотів би сказати про Полтаву загалом. Для мене це дуже цікаве місто, що має власну родзинку, особливий колорит. Її можна дуже вигідно презентувати туристам, щоб сюди вкладали гроші, щоб місто було цікавим для інвесторів та отримувало додаткові кошти для розвитку. Але, на жаль, менеджмент міста дуже слабкий. І справа ж не у бюджеті. Якщо порівнювати з Харковом чи Києвом, то бюджети повністю пропорційні. Просто хтось використовує фінансові можливості на 150%, а хтось — ні. 

Кадетський корпус входить до ансамблю Круглої площі у центрі Полтави, більшість будівель якого частково чи повністю зруйновані. Місто самостійно ніколи не виконає такий обсяг робіт, і область теж самостійно не виконає. Але привести все до ладу можливо. Ми уже маємо дуже амбітні плани щодо відновлення цих історичних будівель. 

Наприклад, Будинок дворянського зібрання: нині місто завершує демонтажні роботи, буде проводити консервацію, щоб будівля далі не руйнувалася. Після цього приміщення передадуть на баланс області. Усі сесії, як області, так і міські, уже відбулися. Нам залишилося лише підписати акти прийняття-передання. Звичайно, нам хотілося б, щоб це все було зроблено раніше. Якби ми передали будівлю у вересні, уже виділили б кошти на проєктування, цього року виготовили б проєкт, а наступного я б поїхав до Кабміну, Офісу Президента просити гроші на відновлення. А це не менш ніж 500 мільйонів гривень.

А тепер — про Петровський Полтавський кадетський корпус. Моє завдання — зацікавити цим об’єктом. Мова йде про дуже серйозні інвестиції. Набагато дешевше було б будувати з нуля. Але я ніколи не відмовлюся від цієї ідеї, поки буду на цій посаді. Адже ми хочемо там створити військовий ліцей, якого у Полтавській області, на жаль, зараз немає. Ця будівля наразі перебуває у власності держави. Є думка забрати її на баланс області та шукати кошти для реставрації. Уже мав розмову із Кирилом Тимошенком, він позитивно сприйняв цю ініціативу.

Якщо ми вже торкнулися теми Круглої площі загалом. Місцеві архітектори та урбаністи кажуть, що можливо ансамбль передати ЮНЕСКО. Правда?

Так, є плани подати ці будівлі на спадщину ЮНЕСКО. Але друге коло забудови та переходи з їх скляними куполами заважають це зробити. Куполи, наприклад, потрібно буде зрізати під нуль. Технічно, ми уже вивчали, усе це можливо зробити. Але для початку потрібно відреставрувати будівлі. 

Про коаліцію в обласній раді та Олександра Біленького

Як ви оцінюєте формат нинішньої коаліції в обласній раді — ефективна чи ні? Як працювати з Олександром Біленьким?

З радою ми працюємо з 2019 року під керівництвом Олександра Юрійовича Біленького. Відносини у нас конструктивні: бюджет приймаємо вчасно, програми голосуємо. У нас робота побудована на постійній комунікації. Це дозволяє знаходити золоту середину у будь-якому питанні. При цьому ми відстоюємо свої позиції, бачення, державні програми, позицію президента. Надалі, я переконаний, у нас все теж буде конструктивно. 

Чи намагається котрась політична сила домінувати? Ви відчуваєте вплив чи тиск? 

Я не можу сказати, що це вплив як такий. Це специфіка роботи, це стосунки. Одна політична партія хоче собі посади та дивіденди, друга теж хоче, третя — аналогічно. І це абсолютно нормально, так буде завжди. 

Чи немає такого, коли політика виходить на перший план? 

У попередньому скликанні ради такі настрої були. Наприклад, коли ми голосували зміни до бюджету влітку 2020 року. Це тоді, коли була ситуація з Новими Санжарами, коли починалася пандемія. Окремі політики тоді дозволяли собі певні висловлювання з трибуни щодо президента, щодо конкретних політичних сил. Але час розставляє все на свої місця — зараз цих депутатів у раді немає. Тому працюємо конструктивно, з коронавірусом боремося, у Нових Санжарах все добре. 

Головне, що хотів би сказати: ми не про політику, ми про полтавців та Полтавщину. Добре, коли усі розуміють: якщо ми об’єднаємося і зробимо разом більше, це буде плюсом для всіх. 

Про співпрацю з Полтавою та Олександра Мамая  

У Полтавській міській раді зараз усе складно. Як ви оцінюєте співпрацю з міським головою Олександром Мамаєм? 

З міським головою у мене нормальна співпраця. Ми не друзі, м’яко кажучи — не п’ємо разом чай вечорами, не дивимося футбол. У нас виключно робочі стосунки. Ми з міським головою домовилися спілкуватися без політики — виключно робота. Звичайно, мені б дуже хотілося, щоб усе було просто ідеально. Але, знаєте, ректор мого університету казав: у нас усе добре, якби ще студентів не було, взагалі було б чудово. Тут так само: завжди будуть виникати якісь питання.

Ну, наприклад, я просив мера, щоб місто віддало нам Будинок дворянського зібрання, а ми б його відреставрували. Коли ще будівля горіла, мені уже телефонували з Офісу Президента та казали: забирайте будівлю собі на баланс — знайдемо гроші, щоб відновити. І от ми зараз уже майже рік займаємося тільки тим, щоб просто отримати на баланс будівлю. Ну, пробачте… Так, можливо, там дійсно потрібно провести роботи з консервації. Але я вчора проїжджав повз — там працює аж двоє людей. Для мене це якось дивно. 

Але працювати продовжуємо. Сподіваюся, спільно реалізуємо низку глобальних проєктів.

На скільки відсотків Полтава використовує потенціал та використовує можливість залучення інвестицій, співпрацю з областю? 

Відсотків 10, не більш того. 

Уже протягом кількох останніх місяців однією із найбільш резонансних тем у Полтаві є 109-й мікрорайон. На місцевому рівні дотягнули до того, що області довелося втручатися. Як ви оцінюєте цю ситуацію?

109-й мікрорайон для мене — це просто біль. Я ще у квітні розмовляв із власником заводу, на території якого розташована котельня, що мала б опалювати мікрорайон. Тоді власник мені сказав: те, що сталося з котельнею, це прямий наслідок відсутності комунікації з мером міста. Але на сьогодні спільними зусиллями, сподіваюсь, це питання буде остаточно вирішене. Розроблений чіткий план дій і встановлена відповідальність кожної сторони за реалізацію.

Про особисте 

Напевно, ви втомилися уже від суто робочих питань. Якщо не проти, поговоримо про особисте. Думаю, читачам буде цікаво. Перше питання — про спорт: як давно займаєтеся спортом і чому взагалі почали займатися спортом? 

Спортом займаюся все життя. Мене батьки віддали в басейн десь років у шість. Далі були найрізноманітніші види спорту. Я й зараз намагаюся підтримувати себе у формі. Не завжди вдається, враховуючи динаміку робочого часу, але все ж намагаюся підтримувати гарні стосунки зі спортом. 

Чи є конкретні правила, якими ви керуєтеся при вихованні дітей? 

Дисципліна та максимальне завантаження — спорт, секції, вивчення іноземної мови, завдання для розвитку. Адже на вулицях зараз дуже багато спокус. Вони з ними ще не стикаються, але це питання часу. А зайнятість має допомогти їм не піддатися цим спокусам. Я у цьому повністю переконаний, адже свого часу мене так виховували.

Коли востаннє читали книгу і яку? 

Книги люблю і читаю. Це переважно наукова література. Наприклад, іноземна література із цивільноправових відносин.

Які міста та місця на Полтавщині запам’яталися? 

Я багато де був, багато що вразило. Запам’яталася Опішня, де музей гончарного мистецтва, а ще краєвиди там чудові. Сама Полтава у культурному плані просто неповторна. Я переконаний: якщо усе привести до ладу, місто буде просто унікальним.

У чому місія чоловіка в родині? 

Можна, звичайно, розповісти про саджання дерева і будівництво будинку, але не хочу. Чоловік — це стрижень, який має створити всі умови для розвитку сім’ї.

Загалом з очільником області говорили понад дві години. І ще мінімум стільки ж він міг би розповідати про проєкти, плани та потенціал Полтавської області, а ще — про «Велике будівництво», маленькі перемоги та складнощі, без яких, на жаль, нікуди.

Оцінювати те, чи справляється Олег Синєгубов з обов’язками очільника області та те, чи відчувають жителі якісні зміни, я не буду. Цитуючи голову ОДА, наостанок скажу: час розставить усе на свої місця. 

Інші новини
Студенти Полтавщини отримають стипендії Кабінету Міністрів