«Ти голова – вирішуй!». Що люди очікують від голови облради.

Читайте ексклюзивне інтерв’ю з Головою Полтавської обласної ради Олександром Біленьким на 8 сторінці.

Спілкуємось з Головою Полтавської обласної ради Олександром Біленьким прямо в нього в кабінеті. Зустріч проходить із самого ранку, почалася ще до початку робочого часу. 

Олександре Юрійовичу, ось уже розпочалась осінь, робочі будні. Як Ви провели літо, де відпочивали?

Відпочивати не довелось. Літо було насичене, всі три місяці я провів на роботі. Очікував, що хоча б тиждень буде відпустки, але вже вийшло як вийшло. 

Нещодавно відбувся фестиваль «Решетилівська весна 2021: THE LITO», яким Ви опікуєтесь. З якими емоціями закривали цьогорічний фестиваль?

Цей фестиваль існує вже 25 років. Свого часу його започаткували решетилівські митці. На перших етапах всі його учасники могли зібратися на другому поверсі центру культури та дозвілля «Оберіг» в Решетилівці. Зараз це свято іншого масштабу. Ми планували провести захід ще в 2020 році, але карантин вніс свої корективи. Коли ж в області та й в країні було оголошено «зелену зону» ми й провели захід. Це один з найкращих фестивалів народної творчості в області. Тому емоції тільки позитивні.

Минає рік роботи Полтавської обласної ради, чи можете Ви зробити перші висновки її роботи? Якщо порівнювати її з минулим скликанням, то у чому схожість і в чому відмінність? 

Шукати різницю між скликаннями я думаю не варто. За кількістю депутатів вона однакова. Хоча можу сказати, що нинішні депутати обласної ради підготовлені краще, ніж минулої каденції. Але тільки тому, що близько третини обранців уже мають досвід роботи в органах місцевого самоврядування. Так само і керівництво ради. Мої колеги теж досвідченні.

Ви другий термін поспіль Голова обласної ради. Які заповіді в роботі за цей час Ви для себе сформулювали?

У Ліни Костенко є такі рядки: «Життя пройде, немов вода, і відцвіте, немов вишнева гілка… В житті одна помилка – не біда. Біда, коли усе життя – помилка». Саме цьому принципу я слідую і для мене він визначальний.

Люди часто плутають Голову обласної ради з Головою обласної адміністрації. Поясніть, чим сáме займається Голова обласної ради? 

Дуже класне запитання. Людям часто глибоко байдуже голова чого ти. Головне, що ти – голова. І твоя посада, в уяві багатьох, має автоматично давати тобі можливість вирішувати будь-яке питання. І коли починаєш розповідати про реальні повноваження, тебе вже ніхто не слухає. Якщо коротко, то фактично моє завдання, як Голови обласної ради, проводити сесії, організовувати роботу депутатських комісій і контролювати виконання певних рішень. 

Продовжуючи тему повноважень, з якими питаннями мешканцям варто звертатися до обласної ради?

Як правило, звернення фізичних осіб, тобто громадян – це рівень місцевих громад. Наша ж сфера, переважно, це комунальні заклади області, які знаходяться в підпорядкування обласної ради. Хоча за статистикою 90 % звернень громадян до облради сáме з приводу матеріальної допомоги. Ми надаємо таку допомогу в межах депутатських повноважень.

Який нині ступінь стійкості більшості в обласній раді?

Що таке більшість? Більшість – це певний перелік депутатів, які позитивно голосують за те чи те питання. Якщо Ви згадаєте минулу каденцію, то ця більшість була динамічною. Хтось голосував за одне питання, хтось за інше, але всіх об’єднувала ідея розвитку громад. Зараз більшість – це весь депутатський корпус, але політичні історії в Україні не дають всім бути до кінця щирими і відвертими. Це я маю на увазі фракцію «За майбутнє». При чому я маю дружні стосунки з представниками цієї сили з інших обласних рад, то там робота проходить нормально і не має якогось завдання збивати владу чи саботувати її діяльність. Це якийсь у нас в області «Кременчуцький сценарій».

Як оцінюєте діяльність опозиції в обласній раді?

Немає ніякої опозиції. Це певна група незгодних, або «втрачених можливостей». Адже на початку роботи ради коаліція мала складатися зі 100 % депутатів. Всі були учасниками цих переговорів, у кожного був свій напрямок і ми дійшли до спільних домовленостей. А потім оця група «втрачених можливостей» почала раптом висувати додаткові умови. І після цього шляхи розійшлися, а вони почали діяти так, як діють. 

Чи можуть внутрішні конфлікти в раді бути подолані?

Це штучний конфлікт. Ці конфлікти готують і домовлятися ніхто не зацікавлений. Хоча серед депутатів фракції «не згодних» не всі задоволені такою ситуацією.

Які цікаві і перспективні проєкти є в обласній ради?

Є один проєкт, який ми хочемо підготувати ближче до листопада місяця. Він стосується інноваційної технології для громад, оскільки ми більше працюємо з громадами та задаємо темп і тон для них. Приміром, обласний проєкт «Громадський бюджет», де мешканці з нашою допомогою можуть реалізовувати різні ідеї, до сих пір є єдиним в Україні. 

Пройшов рік після повноцінного запуску реформи децентралізації, можете зробити перші висновки?

Ми падаємо по реформі. Адже громадам треба лишати більше фінансів, ніж є зараз. Та сама пільгова кампанія. Держава відмовляється компенсувати деякі пільги, а платити має громада. Тому децентралізація, яка на старті була однією з найуспішніших реформ, зараз проходить своє перше випробування.

Про керованість процесів на місцях: хто сьогодні головний у громадах?

Голова головний.

Чи готові громади до самостійності, наскільки ефективно розподіляють кошти чи можуть працювати з інвесторами?

Важливе питання. Є два типи голів. Одні розуміють, скільки коштів заробляє громада і скільки цих коштів потрібно для нормального розвитку. Інший тип голів теж розуміють скільки коштів є, але не шукають можливості збільшити свої бюджети. Адже можна привести інвестора в громаду, а можна, приміром, підняти вартість оренди землі для аграріїв.

Мені здається, що у реформі децентралізації буде ще один етап – об’єднання вже існуючих громад. Об’єднання тих громад, які не пройшли випробування часом. Думаю їх поглинуть сильніші. І пройде так зване укрупнення.

На чому будує діалог з місцевими громадами облрада?

Все залежить від бажання голів громад працювати. Як правило, більшість голів притомні і всі йдуть на діалог. Бо хочуть отримати співфінансування з обласного бюджету.

Наскільки продуктивно реалізовувати спільні проєкти з Полтавою? 

Непродуктивно від слова «взагалі». Діючій Полтавській міській раді взагалі не цікаво чим ми займаємось. Я навіть такого слова підібрати не можу. Це такий собі «дурний егоїзм», замкнутість і небажання працювати. Очікувати якихось проривів, новацій в Полтаві не варто. До того часу, поки не буде змінене ставлення керівництва міста до своїх мешканців, до суспільства та своїх партнерів і колег.

Чи є міста, де процеси співфінансування працюють ідеально?

Кременчук, Миргород, інші громади, але не Полтава. Вони успішні. Для них кожна отримана додаткова гривня – це успіх.

Наскільки комфортно працювати з командою Олега Синєгубова?

Ефективність роботи тієї чи тієї команди облдержадмінстрації визначається за певний період. У нас є комунікації з колегами з адміністрації. За один день вона не вибудовувалась і це нормальні процеси. Якщо ж ми подивимось на позиції Полтавської області в рейтингу Всеукраїнському, то бачимо, що нижче 3 місця ми не опускаємось. Це значить, що влада тримає курс, тримає баланс і має ефективність. При тому, що в інших областях ми, часом, бачимо повноцінну війну між обласними радами і адміністраціями.

Щодо ситуації у 109 мікрорайоні Полтави: область вимушено стала стороною конфлікту. Яка позиція облради?

Коли стало зрозуміло, що більше 5 тисяч мешканців Полтави можуть лишитись взимку без опалення, ми провели декілька зустріч з керівництвом Полтави. Чесно кажучи, я був шокований, що люди настільки цинічно поставились до жителів, які їх обирали, і намагаються спихнути цю проблему на когось іншого. Тобто, керівнику Полтави абсолютно зараз по барабану (вибачте за сленг), що буде з людьми. Виходячи з його риторики.

Прогнозують нову хвилю пандемії уже цієї осені. Чи є запас міцності в країні, щоб пережити локдаун? Що можна зробити для того, щоб полегшити наслідки карантину для людей?

Мені здається, що в цьому питанні потрібно дивитись, як роблять інші країни. Найвдаліші приклади треба застосовувати в Україні. Я особисто вакцинувався і вважаю цей шлях найефективнішим у боротьби з коронавірусом.

Нещодавно відзначали День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Як область підтримує ветеранів російсько-української війни?

Ми займаємось різними програмами для наших захисників. Це і компенсація тих самих пільг: чи то за проїзд, чи то відпочинку в санаторіях учасників бойових дій з родинами. Ми також співфінансували будівництво багатоповерхового будинку в Полтаві для АТОвців. Хлопці приходять з різними проблемами, ми допомагаємо. Звісно поїздки на Схід. Громадські організації користуються нашим транспортом, нікому ми не відмовляємо. Самі автомобілі передаємо.

Які нагальні проблеми в області, що потребують, на Вашу думку, якнайшвидшого вирішення? 

Це екологічні проблеми. Приміром, проблема стихійних смітників. Полтавщина за цією позицією має один з найгірших показників. Але люди не готові цю проблему вирішувати. І держава не готова. Екологічні проблеми стосуються і буріння свердловин, і поводження з твердими побутовими відходами в домогосподарствах. Викинути сміття в лісопосадку – це для наших мешканців «нормально». Сюди ж додаємо проблему кар’єрів, розчистку річок і взагалі стан водозабезпечення людей та якість води. Тому екологія бентежить найбільше.

З яких джерел черпаєте новини?

З Інтернету. Телевізор взагалі не дивлюсь. Також зі спілкування з друзями та колегами. Конкретного видання, вподобаного мною, немає. Раніше була Українська правда, але зараз ні.

У Вас є своя програма на радіо. Як з’явився цей задум і що це Вам дає?

У мене багато рецептів, які дозволяють трішки відходити від усього цього політичного життя. А щодо радіо, то задум був – урізноманітнити на решетилівському радіо тижневий ефір. Тому виникла ідея програми «Вінілосховище». Скоро хочемо ще юридично оформити цю назву. Я люблю рок-музику, збираю вінілові платівки тому і програма виходить саме в цьому напрямку.

Як підтримуєте фізичну форму і справляєтесь зі стресами?

На стрес немає часу. А от з листопада минулого року я почав бігати. Втягнувся, хоча ніколи не думав, що буду бігати. Знаєте, свого часу армія відбила в мене любов до бігу. Оці кроси в армійському взутті – я їх ненавидів. Але в минулому році якось в мене автомобіль лишився в Решетилівці. А я живу за 9 кілометрів від міста. І я вирішив, щоб нікого не відволікати від роботи й не просити підвезти, цей відрізок пробігти. Трішки пробіг, трішки пройшов, знову пробіг, дістався до авто і зрозумів, що лишився живим і все добре. Зараз бігаю чотири дні на тиждень з фінальним забігом в понад 10 кілометрів в суботу чи неділю. Тримаю себе таким чином у фізичній та емоційній формі.

5 місць на Полтавщині куди б порадили поїхати відпочити?

Дендропарк у селі Крива Руда колишнього Семенівського району, Гоголево, Диканька. Шаргора подобається. Таке енергетичне місце. В Березову Рудку ніяк не потраплю, але дуже хочу. Пивиха звісно.

А взагалі можна просто скласти маршрут по Полтавщині та проїхатись ним. У нас прекрасні краєвиди і природа, є всі умови для того, щоб відпочити від трудових буднів і насолодитися нашими красотами.

Ярослав Журавель

Інші новини
У Полтаві планують створити новий ЦНАП «Центр Дія»