Відбудова починається з людей

«Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» – саме ці слова написані у статті 3 розділу 1 Конституції України.

Війна, що стала випробуванням нашого покоління, лише підкреслила це. Попри численні втрати ворога, Україна теж втрачає людей і це те, про що варто пам’ятати та уникати. 

Людський ресурс дуже цінний не тільки для майбутньої перемоги, але й для майбутньої повоєнної відбудови. Відбудови, головна мета якої не тільки відновити втрачене матеріально, а відновити в тому числі людський потенціал. 

Будь-який процес створення полягає у розв’язанні людських потреб, адже саме люди є кінцевим споживачем як нової послуги, так і відбудови країни. Це можна довести одним простим прикладом, який стосується положення нашої країни у цій війні. Ми героїчно боремось та б’ємо ворога на полі бою та на дипломатичній арені, нас підтримує світ, постачаючи нам зброю та матеріальні ресурси для захисту, проте все це не буде працювати без єдиного компоненту – людей. Нові танки чи системи ППО опановують люди, бо без них зброя не воює. 

За різними оцінками, з України станом на зараз виїхало близько 10 мільйонів громадян. Частина з них повернулась, але значна частина залишилась. Також, 1 вересня 2022 року до шкіл за кордоном пішло понад 2 мільйони українських дітей. 

Українська військослужбовиця, Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда коментує це так:

«В деяких європейських країнах частка українських біженців складає близько 4% – Чехія, Польща, Молдова, Естонія. 1 вересня 2022 року до шкіл за кордоном пішло 2,2 мільйона українських дітей. Тоді як у 2021 до українських шкіл в цілому пішло 5,4 мільйона. Тобто близько 40% дітей шкільного віку пішли до навчальних закладів за кордоном». 

За даними польського уряду, близько 55% українських біженців, що стали на облік, знайшли собі офіційну роботу. І за цей час, наприклад в Польщі, вони сплатили $2,4 мільярда доларів податків. 

Ці невтішні цифри можуть стати ще гіршими, якщо війна затягнеться на період після 2023 року, адже поки тривають бойові дії українці з-за кордону  збільшують ВВП інших країн Європи. Експерти говорять, що в деяких країнах воно збільшилося на 1,5-2,2%, а зокрема в Польщі українці вже сплатили $2,4 мільярда доларів у бюджет.

І саме тому Оксана Коляда у своїй колонці вказує на необхідність переосмислити відбудову України і зробити ставку не тільки на матеріальні ресурси та гроші, а й в основному на людей. 

Оксана Коляда — українська військослужбовиця, Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України. Полковник запасу. Учасниця бойових дій.

Влада України розуміє, що надважливо формувати порядок денний неминучого повоєнного відновлення вже зараз, саме тому наша держава брала участь у конференції в Лугано, де продемонструвала перший прототип плану відбудови.

За думкою Коляди, чинна стратегія комунікацій та дій України враховує здебільшого матеріальні ресурси на відбудову інфраструктури, доріг, мостів, будинків, енергетичних об’єктів. При цьому мало де згадується відновлення людського ресурсу. 

«Людський потенціал є основною цінністю держави» – пише Оксана Коляда.

Й справді, тема саме людського потенціалу майже не згадується. Але українській державі треба пам’ятати, що враховуючи активну війну – є проблема з військовими. 

Дехто – може бути поранений, хтось, на жаль, взагалі не повертається з війни, а інші можуть мати проблеми після повернення до мирного життя. 

Зокрема військослужбовиця, Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда пише:

«Сьогодні загальна чисельність сил оборони складає близько 1 мільйона. До завершення війни ця цифра прогнозовано збільшиться (від 30 до 50%). Це означає, що через війну пройде близько 1,5 мілйонів активних громадян України. На жаль, частина ветеранів вийдуть з війни з відчутним обмеженням функціональності. Більше того, всі без винятку учасники бойових дій зазнають відчутного впливу війни на ментальному рівні».

При цьому вона зазначає, що майже усі військові будуть потребувати сторонню допомогу при реінтеграції та соціалізації. І тут ключовим питанням постає ефективність ветеранських політик. 

Запуск цих програм лежить як на владі, так і на бізнесу, адже окрім банальної співпраці, бізнес має створити умови для повернення своїх працівників. 

Адже після початку війни українські підприємства в середньому втратили близько 20% своїх працівників. Попри це, Оксана Коляда вважає, що при належній роботі Україна може використати це на свою користь, адже ветерани здебільшого «дисципліновані, відповідальні, здатні працювати у команді, винахідливі та мультиуніверсальні, готові швидко приймати рішення та нести відповідальність за нього».

Єдине, що потрібно для перетворення наявність великої кількості ветеранів у перевагу нашої держави – це надати потрібні умови та задовільнити їхні потреби. 

Щодо самих потреб, то їх декілька і серед найочевидніших – це медична та психологічна допомога. Суспільство в цілому та роботодавці зокрема мають усвідомлювати потреби ветеранів у періодичному медичному обстеженні та реабілітаційному забезпеченні, зокрема психологічному.

Оксана Коляда акцентує увагу й на ментальному здоров’ї як на основному орієнтирі держави після перемоги: 


«Ментальне здоров’я взагалі має стати одним із ключових напрямків роботи в масштабах всієї країни. Тому що наслідки бойової травми сьогодні простежуються не тільки у військовослужбовців та ветеранів, але і у цивільного населення».

Серед інших важливих пунктів, що забезпечать успішну реінтеграцію ветеранів у суспільство та роботу, міністерка виділяє такі:

  • Родинна підтримка

Родини воїнів мають навчатися правильно поводити себе з рідними, знати які питання можна ставити ветерану, а які не можна, як стимулювати ветерана до реінтеграції, які мають бути перші кроки тощо.

  • Підготовка робочого місця на підприємстві

Для цього мають працювати програми реінтеграції. Це означає, що повинні бути оптимізовані стандарти роботи психологів та НR-ів на виробництві. 

  • Потреби у медичній та психологічної реабілітації

Суспільство в цілому та роботодавці зокрема мають усвідомлювати потреби ветеранів у періодичному медичному обстеженні та реабілітаційному забезпеченні, зокрема психологічному. 

  • Кар’єрне зростання ветерана

Цей напрямок має бути ключовим не тільки для держави, але і для роботодавців. І не тільки як елемент вшанування та героїзації. Це має бути вигідно українському бізнесу. 

  • Інтеграція ветеранів у систему вироблення та прийняття політичних і управлінських рішень

Ветеранське та волонтерське середовище зокрема може і має стати основним джерелом оновлення політичної еліти.

Тож перед Україною постає водночас складна і важлива задача – відбудувати державу на фундаментально іншому рівні. І для цього потрібні не лише матеріальні ресурси, а й чітка й дієва стратегія щодо збереження та повернення людського ресурсу в нашу державу. Адже Україна починається з українців.