Відбудова України – діяти треба негайно

На власні очі я бачив декілька зруйнованих рашистами українських міст – Харків, Суми, Тростянець, Київ та околиці. 

Я дуже добре знав довоєнний Маріуполь та Чернігів, бачив фото того, що з ним зробили ці зайво хромосомні. Мені як будівельнику серце кров’ю обливається. Я то дуже добре розумію, які масштаби руйнувань та скільки зусиль, грошей та часу потрібно для того, щоби все це відбудувати. Але я скажу не дуже популярні речі. Перше, нам не завжди потрібно відбудовувати те, що було зруйноване. Можливо краще будувати щось нове, сучасне та комплексне. Це стосується сильно понівечених населених пунктів. Друге, для того щоби починати відбудову, не потрібно чекати закінчення активної фази війни. Діяти потрібно вже сьогодні.

Житло

Говорять, що сьогодні вже більше 500 тисяч українських родин втратили своє житло. Безповоротно. Тобто їхні оселі неможливо відремонтувати чи відбудувати. 

Більше 4 млн. українців виїхали за кордон в пошуках захисту від рашиських бомб та схиблених цінностей «рускага міра». Частина з цих 4 млн. може ніколи не повернутися до України. Декілька десятків тисяч життів українців забере ця війна. І це варварство відбувається сьогодні в центрі Європи. Нащадки Достоєвського та Тургєнєва ґвалтують українських жінок та катують українських дітей, скидають бомби на школи, лікарні, дитячі садки та житлові будинки. І з цим нам доведеться жити все життя. Ми будемо змушені не тільки відбудовувати наш житловий фонд, економіку, але і постійно посилювати нашу армію, витрачаючи серйозні гроші на озброєння.

А тепер питання, що буде пріоритетом, в що необхідно вкладати в першу чергу, як відбудовувати промисловість та економіку в цілому, яка політика має бути на ринку будівництва житла.

Існує декілька підходів. 

Варіант №1. Швидке тимчасове житло. Це – найпростіший шлях, до якого нас можуть підштовхувати міжнародні організації та окремі чиновники. Модульні будинки, орієнтовані на 5-6 років. Вони не є ані комфортними, ані енергоефективними, ані престижними. Як показує практика (як українська, так і зарубіжна) ці об’єкти з часом перетворюється на центри соціальної нестабільності. Населення маргіналізується, зростає кримінальне напруження. Зайвим буде говорити, що люди, які проживатимуть у таких центрах з часом будуть позбавлені мотивації для соціальної мобільності. Простіше кажучи, вони не будуть думати про майбутнє, їм не цікаво буде шукати престижну роботу, вчитися, прибирати за собою. 

Міжнародні фонди та організації такий варіант підтримують тільки тому, що він для них є швидким та зрозумілим. Глобальне майбутнє країни та суспільства їм мало цікаве. 

Варіант №2. Відбудова житлового фонду з великою перспективою. Це складний, затратний проект, який потребуватиме великого напруження всіх сил, значних інвестицій та політичної волі керівництва країни та громад. 

Складовий елемент плану – аудит всіх недобудов та об’єктів житлового будівництва в Україні, ефективний діалог з забудовниками щодо їх використання та подальшого стимулювання роботи будівельних підприємств. Простіше кажучи, держава стає гарантом процесів добудови та подальшого заселення таких об’єктів по певній адекватній ціні. Забудовник, який втратив якусь вигоду (якщо про це можна говорити на війні), у якості компенсатора отримує додаткові можливості для будівництва – нові земельні ділянки, дозволи, доступ до інфраструктури. 

Ключовим елементом такого сценарію є застосування комплексних принципів комфортного проживання. Має бути вся соціальна інфраструктура – від спортивних та дитячих майданчиків до рекреаційних зон, навчальних та медичних закладів, парковки, велодоріжок тощо. 

Економіка

Війна дуже серйозно позначилась на структурі української економіки. Зруйнувалися традиційні логістичні ланцюги. Велика кількість підприємств або була зруйнована, або переїхала. Величезною проблемою стане знову наявність професійних кадрів. Ми вже говорили, що більше 4 млн. українців виїхало з країни. Значна кількість змінила місце проживання. Держава змушена буде на глобальному рівні займатися питанням модернізації економіки. І хто каже, що це не шанс для всіх нас стати ще більш потужними та ефективними, розвинувши переробну галузь наприклад, або залучивши в Україну ті підприємства, що пішли з Росії, інвестувавши у високоточне виробництва та енергоефективність. А це питання для всієї Європи буде пріоритетним. Адже вже всі зрозуміли, що газ та електрика – це головна зброя кремля.

І ключовий момент. Для того, щоби ми всі не втратили шанс на відбудову, зміцнили нашу державу, відбудували її та зробили ще більш заможною, нам необхідно декілька умов. Перше – громадянський мир, спокій та єдність. А це означає табу на всі політичні дрязги до Великої і комплексної Перемоги. Друге, ефективна координація дій між владою центральною та місцевою. А ось тут якраз і можуть бути складнощі. 

І на останок. Я думаю, є сенс говорити про залучення найвідоміших світових архітекторів та урбаністів до створення комплексного плану відбудови України. Це буде сучасна і прекрасна Україна, символ незламності та процвітання. Принаймні я в це вірю!

Сергій ІВАЩЕНКО