Як не натрапити на фейк?

Взагалі, що таке фейк?

Слово фейк походить від англійського «fake» і означає «підробка», «фальшивка». Іншими словами – це вигадка, брехня.

До того ж фейк — це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.

Фейкові новини – це потужний інструмент, яким можна вплинути на думку людей і переконати їх в будь-якому факті. Навіть у тому, що земля плоска.

Багато людей здатні повірити в абсурдні речі, спираючись на псевдонаукові факти. Або на обман, змішаний з правдою.

Чи справді фейки – скрізь? Що поширюється швидше: правда чи брехня? Виявляється, що неправдива інформація поширюється набагато швидше, ніж правдива. Чим оригінальнішою та емоційнішою є новина, тим охочіше діляться нею користувачі.

Відрізняються навіть спектри емоцій. Неправдиві та популярні новини зазвичай викликають здивування, страх та огиду. Правдиві та менш популярні – очікування, радість, довіру або смуток.
То що ж робити, щоб не натрапити на фейк?

По-перше, варто звертати увагу на те, чи вказано джерело фактів, тобто звідки журналіст дізнався про те, що пише. Часто буває, що ніби посилання на джерело є, але виглядає воно сумнівним. Тоді одразу стає все зрозуміло.

По-друге, необхідно звертати увагу на знаки пунктуації та друкарські помилки. Добросовісні журналісти не дозволяють собі таких помилок. Матеріал спочатку перевіряє кілька разів сам автор, далі перевірка редакцією і вже після цього матеріал публікують.

По-третє, потрібно читати весь матеріал, не лише назву. Часто буває перебільшення журналістів. Тобто, коли заголовок написаний з інформацією, не підтвердженою в тексті. Тобто якісь не правдиві факти або події. Так, це справді працює, адже люди завжди дивляться на кольорову обкладинку.

Варто слідкувати за кількома ЗМІ з високим рейтингом довіри. Аби перевіряти інформацію, потрібно читати про неї з кількох джерел. Легше довіряти інформації, про яку кажуть та підтверджують кілька джерел. Також краще слідкувати за інформаційними ресурсами із достойною репутацією та високим рейтингом. Зазвичай такі ЗМІ мають достатньо велику кількість підписників, а також їхні новини завжди в топі.

Також потрібно перевіряти факти, які є другорядними. Зазвичай такі факти є фоновими, та не звертають на себе уваги, але мають важливе значення при встановленні істини. Наприклад, якщо бачите відеорепортаж, або фото з дописом, у якому є дата та час, видно погодні умови — зайдіть на будь-який ресурс, а краще декілька та перевірте, чи дійсно того дня були такі погодні умови як у наведенному медіафайлі?

Перевіряйте автора публікації. У соціальних мережах живе велика кількість ботів. Сьогодні їх створюють для підняття кількості підписників, розповсюдження псевдоновин, закликів до певних дій тощо. Перевірити бота легко — у месенджерах боти відповідають шаблонами, частіше не мають фото, окрім аватара.

Колись Уінстон Черчіль сказав: «Хто володіє інформацією, той володіє світом», і не помилився. Інформація завжди булла двигуном всіх процесів життєдіяльності людства. Ми її транслюємо та отримуємо, хочемо цього чи ні. Тому важливо брати участь в інфопотоці ефективно та з розумом.

Мушук Анастасія